Десь 3 роки тому мені чоловік купив дорогу натуральну шубу. Цієї зими я сказала, що носити її не буду. Петро попросив, щоб я продала її, адже гроші нам потрібні. Та я вирішила віддати шубу свекрусі, але сама сказати її про це не могла, а попросила чоловіка

Десь 3 роки тому мені чоловік купив красиву шубу.

Вона досить таки дорога, адже повністю натуральна.

Я тоді якраз чекала дитину, і Петро вирішив подарувати мені її, щоб я не мерзла.

А зараз наш синочок підріс, восени та взимку я з ним буду частенько гуляти, в шубі мені не зручно, та й стрункішою я стала після народження дитини, вже не влажу в неї, на жаль.

Та й зараз я розумію, що мені зручно буде гуляти в пуховику, чи звичайному пальто.

Я сказала Петрові, що вже цю шубу носити не буду і він сказав, щоб я продала її.

Але я попросила чоловіка, щоб він запропонував своїй мамі, можливо, вона носитиме, у нас з нею майже один розмір.

Зараз зима, холодно, мороз, вона якраз може пригодитися мамі, щоб та не мерзла.

Мені самій було незручно пропонувати мамі чоловіка річ, яку я вже носила, щоб вона не образилася на мене.

Тому я добре подумала і попросила Петра, щоб це зробив він сам, адже вони рідні люди, порозуміються між собою краще, ніж зі мною.

Свекруха, аж зраділа, сказала, що з задоволенням ходитиме в цій шубі і з великою радістю прийме такий подарунок.

Ввечері після роботи чоловік відвіз шубу своїй мамі, вона її приміряла, ще фото мені прислала, як їй гарно у ній.

Сміялася, що тепер всю зиму і весну буде ходити в шубі, не зніматиме за будь яку погоду, адже вона дуже їй подобається, дуже дякувала мені.

А наступного дня чоловікові подзвонила рідна сестра, моя зовиця Ольга.

Вона нещодавно розлучилася зі своїм чоловіком, повернулася жити до мами з дитиною і тепер стала якась така недобра, заздрить усім: хтось відпочивати їде, хтось машину купує, хтось краще одягається, хтось краще харчується, а вона не може собі цього дозволити.

Ольга тоді відразу сказала братові, що совісті у нас немає, дали мамі ношену річ, яка вже не потрібна нам, а могли купити їй нову.

Мені не сподобалося це. Чому Ольга коли була заміжньою не купила своїй мамі шуби?

Чоловік відразу маму набрав, запитав чи вона не ображається на нас, може просто не хотіла нічого нам говорити.

А свекруха моя якраз була в гарному настрої, вона аж розсміялася, сказала, що як можна ображатися за це?

Шуба ця дуже красива, майже нова, їй усі заздритимуть, адже мало хто має таку річ.

Виявляється, сестра чоловіка повернулася додому і побачила, як мама міряє шубу, поросила, щоб та віддала їй її.

Та мама сказала, що вона вже на пенсії, на таку річ собі вже не заробить, а донька молода, ще не одну шубу матиме на свій вік.

Свекруха тоді відразу сказала, що їй шубу невістка подарувала і буде негарно, її комусь віддати.

Ольга образилася і відразу зателефонувала нам.

Та мама сказала більше на її слова не зважати, то вона від заздрості, що ми гарно з чоловіком живемо.

Я така щаслива, що маю хорошу свекруху.

Вважаю, що вона дуже правильно вчинила. Хіба не так?

КІНЕЦЬ.