Я ніколи не жила у такому стресі, як зі своєю свекрухою. Ми з чоловіком знімаємо квартиру в тому ж будинку, де живуть його батьки, тому моя свекруха постійно вештається поруч.

На щастя, у мене є робота і можливість піти від неї хоча б на дев’ять-десять годин, але вдома на мене все одно чекають сварки і крики.

Вона жінка дуже нещасна і невгамовна, їй завжди треба щось з нами робити, аж до перевірки наших шаф, і вона ніколи ні за що не сварить свою доньку, а я для неї – цап-відбувайло.

Вона знаходить до чого причепитися, а потім так на мене кричить, що сусіди стукають по батареях.

Вони не завжди знають, що проблема в моїй свекрусі, а потім косо дивляться на нас з чоловіком, думаючи, що в нашому шлюбі не все гаразд.

Я виросла  у хорошій сім’ї, батьки ніколи не бuлu і не крuчали на нас, у них були зовсім інші методи покарання, і тому я думаю, що ми з братами виросли хорошими людьми.

Можливо, через відсутність лайки в моїй родині я менш стресостійка, тому що мені дуже боляче щоразу, коли моя свекруха лається.

Мені доводиться стримувати себе, щоб не дати здачі і не бути негативно налаштованою на весь день.

А мій настрій впливає на мою працездатність, і через скандали я можу втратити роботу.

Чоловік нічого не може з цим вдіяти, але вже погодився з’їхати. Якби це залежало від мене, ми б переїхали в інше місто, але це просто ближче до моєї роботи.

Ми обоє частково сподіваємося, що моя свекруха не буде часто навідуватися до нас і залишить наш шлюб у спокої, і мене в першу чергу.

КІНЕЦЬ.