Коли син одружився, ми з чоловіком купили будинок по сусідству та подарували його молодим. Вони зраділи, що вони тепер мають своє житло. А нам добре, що вони поряд. Я думала, що невістка займеться вирощуванням овочів і наробить багато грядок на ділянці. Але вона зробила клумби та посадила багато квітів на городі. До того ж вона була зовсім не привчена до господарських справ.

Молоді також вирішили відокремитися від нас парканом. І тут у мені засіла образа. Невістка також сказала, що перед кожним приходом до їхнього будинку треба попереджати заздалегідь. Чоловік завжди мене заспокоював, що не треба ображатись, адже діти щасливі та люблять одне одного. Але я не могла все вгамуватися. Адже скільки землі гуляє, а можна було б мати свої овочі та фрукти.

Оскільки ми жили по сусідству, я часто бачила, як мама Наташі гостила тижнями в будинку сина. А ми із чоловіком не могли без попередження зайти до них. По суті, у свій дім. Образа дедалі більше накопичувалася. Навіть підтримка чоловіка на мене вже не діяла.

Якось син черговий раз зайшов до нашого підвалу, щоб взяти баночку солоних огірків. Він уже збирався йти, як я його зупинила. Сказала, що виберу найкращу банку огірків і принесу сама.

Син тільки знизав плечима і пішов. Я вже вигадала план помсти. Пішла до квіткового магазину та купила різноманітних квітів. Вже за кілька годин була ціла банка законсервованих квіточок.

Але віднести це частування не дав чоловік. Він мене відразу присоромив, і мені стало соромно. Чоловік вичитав мене як дитину. Сказав, що це їхній дім, і їм вирішувати, що робити у домі та на городі. Напевно, якби я того дня віднесла банку з квітами всередині, син би перестав зі мною спілкуватися.

В результаті я передала невістці не лише солоні огірки, а й іншу консервацію. Син запросив нас із чоловіком на вечерю, там і повідомив, що невістка чекає на дитину. Тепер я розумію, що та образа на невістку була великою дурістю. Адже головне, щоб діти та онуки були поруч. І щастя не в огірках і помідорах. Я й сама можу впоратися на дві родини.

КІНЕЦЬ.