Боюся, що брат забере собі батьківську хату. Коли мені було 12 років, ми переїхали до нового будинку, який звели мої батьки. У будівництві батькові допомагав мій старший брат. На момент переїзду йому було 18 років. Я теж допомагала, але так побічно. То підмісти після всіх, то овочі для вечері чи обіду почистити, то принести щось.

Коли я закінчувала школу, то вирішила, що дуже намагатимуся, щоб отримати хорошу освіту і поїхати працювати з нашого маленького містечка у велике місто. Школу я закінчила із золотою медаллю, а технікум із червоним дипломом. Після закінчення технікуму я вступила на заочне до інституту і влаштувалася працювати у тому самому місті, де й навчалася.

Мій брат після закінчення навчання повернувся додому до батьків. Вони знайшли йому хорошу, за мірками нашого містечка, роботу, і він жив із ними і працював. Я, закінчивши інститут, сама знайшла собі роботу своєї мрії у тому самому місті, де навчалася. Почала добре заробляти. До батьків приїжджала часто, через кожні два тижні. Брат мені завжди заздрив, що я живу одна у великому місті, добре заробляю, ніхто мене не повчає та не виховує.

Я в нього питала: А що тобі заважає? Їдь і ти. Знайди роботу і також живи один». Але він не міг вийти із зони комфорту. Мама його все життя дуже любила, опікувалася, обходжувала, потурала всім його проханням і витівкам. Пізніше мій брат почав пити у великих кількостях і втратив роботу. Спробував попрацювати на інших роботах, але його пагубна звичка була на заваді в цьому.

У результаті він, ніде не працюючи, став просто жити з батьками за їх рахунок. Потім батьки почали хворіти. Першим захворів тато. Через свою хворобу він потребував догляду. Пізніше захворіла і мати. Будинок, де мешкала моя сім’я, був великий. Мамі завжди було одній важко там наводити порядок, а після татової хвороби ще важче.

Брат мій пив, тато був хворий (у нього вже була перша група інвалідності). Я часто їздила до них, щоб допомогти мамі по дому та у догляді за татом. Мені було її дуже шкода. У свої приїзди я помічала, що ремонт псуватиметься з роками. Тому щороку я брала відпустку та намагалася підтримувати зовнішній вигляд будинку.

Наприклад, я клеїла шпалери в кімнатах, фарбувала у будинку вікна, підлогу, госп. будівлі у дворі, ганок, паркани. Купувала нову та сучасну побутову техніку в будинок, тюлі, штори, деякі меблі. Крім мене, це більше ніхто не робив. Батьки не мали здоров’я для цього. Брат пив із друзями і йому було байдуже, в яких умовах він живе. Його все влаштовувало.

Мене це злило. Я питала в нього: «Чому ти не працюєш? Невже тобі не хочеться жити в добрих умовах?». Він казав, що його все влаштовує. Коли я приїжджала у вихідні, то весь час була зайнята прибиранням у будинку. Я не мала часу зустрітися з друзями. Надвечір я вже так втомлювалася, що просто падала з ніг від утоми.

Пізніше я вийшла заміж. Через якийсь час ми з чоловіком купили квартиру у місті, де ми працювали. Батьки купити квартиру нам не допомагали. Ми взяли кредит та самі його погасили. Потім помер батько. Я відмовилася від спадщини на користь мами. Зараз мама дуже хворіє. Брат уже не n’є та працює.

У мене народилася дитина. Зараз я не можу їздити до мами, бо дитина маленька, а їхати далеко. Але в ті рідкісні приїзди, я завжди засмучуюсь, що будинок, який будував мій тато, занепадає. Мама дуже хворіє і майже не виходить надвір. Брат хоч і не п’є і вже працює, все одно не доглядає будинок. Все скрізь брудне, старе, не доглянуте, скрізь безладдя.

Будинок зараз оформлений на маму. А я прочитала на цьому сайті кілька історій про ставлення родичів після смерті батьків і про поділ спадщини і теж замислилася. Якщо так станеться, що мами теж не стане, а ми з братом ще живі, чи вступати мені в спадок?

Адже з одного боку в мене є своє житло. А з іншого боку житло в мене спільне з чоловіком. Раптом ми розлучимося, і мені на старість захочеться повернутися в батьківський будинок, а брат скаже, що він тут хазяїн. Як думаєте, чи правильно вступати у спадок, якщо у брата це єдине житло? Можливо, йому захочеться, щоби я відмовилася на його користь. Щоб він відчував, що він єдиний власник і господар.

Або таки у мене ж дочка. А це батьківський будинок, може моїй дочці колись стане в нагоді, ділянка чи будинок. У брата дітей немає, він не одружений, але у стосунках.

КІНЕЦЬ.