Носила під серцем одне немовля, а стала матір’ю двох.

Того дня я почувала себе не дуже добре, тож вирішила лягти та відпочити. Чоловіка вдома не було, він працює інженером. Але Василь з хвилини на хвилину мав повернутися. Раптом двері нашого будинку відчинилися.

Я зраділа, адже лячно залишатися одній, коли з хвилини на хвилину можна народити.

Хтось зайшов, і мені почувся плач немовляти. “Ой, я так хвилююсь, що вже причувається всяке. Мабуть, це через моє погане самопочуття. От полежу, і все мине”, – заспокоювала я себе.

Але плач не вщухав. Ба більше, він ставав лише сильнішим. Тоді я наледве підвелася та пішла в коридор. І побачила картину, від якої ледь трималася на ногах.

Мій чоловік тримав на руках немовля.

Воно було загорнене в покривало. Нічого не розумію. Звідки? В мене було чимало запитань. Я взялася за живіт, адже самій от-от народжувати.

Чоловік розповів, що знайшов цю дитину неподалік від нашого будинку.

На вулиці зима, мороз, тож він вирішив забрати дитину до нас, а сам тим часом зателефонував у поліцію. Ну не залишати ж немовля на вулиці. Ми гадки не мали, хто його батьки. Я глянула на дитину та ще тоді зрозуміла, що дівчинка залишиться в нас назавжди.

Минуло десять хвилин. Я відчула різкі болі внизу живота. Чоловік миттю викликав швидку допомогу.

Того дня ми стали батьками двох дітей.

І хоч пішло чимало часу на всиновлення, але воно було того варте. Біологічні батьки дівчинки так і не з’явилися.

Ми любимо обох діточок однаково і навіть не відчуваємо, що хтось з них рідний, а хтось всиновлений.

Ми з чоловіком жодного разу не пошкодували про своє рішення. Адже ми стали щасливими батьками, а ця дитинка отримала своє право на щасливе дитинство. Зараз діткам по три роки. Багатьох наших знайомих цікавить, як це так. Ми ж відповідаємо, що я народила двійню, і лише найрідніші знають правду.

Можливо це і збіг, але донечка дуже подібна на мого чоловіка, а син на мене. Часто думаю, що цього могло й не трапитися. А якби мій чоловік не почув плач, чи ми б віддали дитину в дитячий будинок. Страшно уявити, що ця дівчинка могла бути не нашою донечкою. Гадаю, все погане минулося, попереду – лише хороше майбутнє.

КІНЕЦЬ.