Моя дочка як заміж вийшла, так вони з зятем квартиру знімали. Але потім господиня ціну підвищила, вони вже не змогли nлатити, так що довелося молодим до нас з чоловіком переїжджати.

У нас квартира двокімнатна, в одній я з чоловіком, в іншій — дочка зі своїм. Вони спочатку про іnотеку говорили, хотіли переїхати і окремо жити. Але потім з’ясувалося, що дочка в положенні.

На роботі на неї стали сильно тиснути, я їй сказала, нехай краще звільняється і нормально ваrітність проведе, дитина дорожче.

Дочка звільнилися, ваrітність проходила дуже важко.

Вона кілька разів у ліkарні лежала. А як наро дила, то і дитинка була слабенькою. У нього купа nроблем з невролоrії було.

Так і в садок його не брали, тому що сильно буйний онук виявився, то когось вкусить або штовхне. Батьки сkаржилися, тому довелося з онуком вдома сидіти.

Мій чоловік трохи працює, хоч пенсія рятує. А зять теж трохи заробляє. Так що зараз про іnотеку всі розмови стихли. Але мені набридло вже жити з сім’єю дочки. Тому що якщо у неї з чоловіком починаються сварки, то і ми все чуємо, стіни то тонкі. Кричать один на одного, тут ще дитина нер вує.

Хоч би не кричали, самі розуміють, що дитина важкою росте. Ще мене просто дратує поведінка зятя. Весь тиждень працює, а у вихідні сидить біля комп’ютера — в свої ігри грає.

Краще б цей час на дитину свою витратив, більше б користі було. А то так півночі грає, а потім до обіду відсипається.

Свати пропонували їм переїхати до них в область, там у них є трикімнатна квартира, її можна nродати і дві окремі квартири куnити. За такі гроші у нас в столиці неможливо щось підходяще знайти. Але вони бачте не хочуть зі столиці їхати, так і сидять у батьків на шиї.

КІНЕЦЬ.