А багато років тому наша мама з татом купили нам з моїм рідним братом двокімнатну квартиру.

Я не знаю для чого вони так зробили, адже як ми можемо її поділити між собою?

Але у батьків не було грошей тоді, щоб кожного з нас забезпечити власним житлом, а ми хотіли купити якусь нерухомість, щоб у нас був власний дах над головою і ми не жили в селі разом зі своїми батьками.

Відколи ми навчаємося в місті, то стали жити вдвох з моїм братом в нашій квартирі, придбаній для нас нашими батьками.

Ми з братом Іваном гарно разом жили, завжди знаходили між собою спільну мову, мали спільний побут і добре ладнали.

Спочатку в нас було все дуже добре.

Ми на цей час вчилися з Іваном в різних навчальних закладах.

Ми обоє з ним мали спільних друзів, проводили на вихідних разом час, загалом між нами було повне взаєморозуміння.

Так було, аж поки мій рідний брат не одружився, і не привів свою дружину Олену в нашу квартиру.

Іван не змінив свого гарного ставлення до мене зовсім.

А от Олена постійно дивилася на мене не зовсім теплим поглядом, м’яко кажучи.

Я, звісно, намагалася якось порозумітися з невісткою, адже хотіла, щоб в родині усе добре було.

Я, правду кажучи, не могла зрозуміти, чому вона так недобре налаштована до мене, адже не я прийшла в її дім, а вона тепер оселилася в нас.

А потім ми дізналися, що Олена чекає дитину, тоді стало лише гірше.

Невістка щоразу стала натякати мені, що їм потрібна дитяча кімната, що, якби я була хорошою сестрою, то давно б знайшла собі інше житло, а свою кімнату залишила б для племінників, адже я все одно сама, а в брата тепер сім’я.

Я довго мовчала, а потім просто пояснила, що це таке ж моє житло, як і брата, чому я маю витрачати кошти на оренду окремого житла для себе, якщо в мене є своє власне житло?

Тоді Олена сказала, що вона згодна навіть мені оплачувати оренду кімнати, аби я лише з’їхала від них, так буде краще для всіх.

Та я не розумію, чому я маю жити з чужою людиною і підлаштовуватися під когось, адже мої тато з мамою придбали житло для своїх дітей, для мене також.

З братом Іваном ми добре ладнаємо він мовчить, гарно зі мною спілкується.

Але я бачу, що невістка постійно намовляє його і розумію, що наші стосунки скоро можуть зіпсуватися зовсім.

Не знаю чи довго у нас буде гарне спілкування.

Ось так і вийшло, що чужа людина робить “погоду” в нашому домі.

А я не знаю, чи можна тут щось мені зробити.

Чи, можливо, мені дійсно варто поступитися і з’їхати з цієї квартири, щоб вони своєю сім’єю жили?

КІНЕЦЬ.