На початку наших стосунків я думала, що ми ідеальна пара. Петро завжди допомагав мені, та й сказати правду з початку саме він утримував фінансово нашу сім’ю. Та змінилося в той момент коли він потрапив в лікарню.

Більше п’яти років ми жили душа в душу  виховували чудову донька, та одного разу Петру стало дуже погано і він потрапив в лікарню, та пробув там майже місяць, на це час мені довелося піти на роботу, мені вдалося влаштуватися на хорошу роботу. 

На Жаль після того як він приїхав додому йому довелося відновлюватися ще довгий час і весь цей час я працювала, я не жалілася розуміла це все, мені навіть подобалося працювати, а не сидіти вдома цілими днями.

Але коли вже одужав Петро, він пішов на роботу, але скоро повернуся та сказав, що він не зможе повернутися на ту саму посаду і є тільки робота на пів посади. Тому він ходив лише на 3 години на роботу та повертався додому.

І все б нічого але після цього він просто відпочивав дома, та ніяк не допомагав по домівці.  Це все тривало кілька років.  А потім Петро почав ще й з друзями пропадати.

Та останньою краплею стало те що чоловік почав вимагати щоб я найшла собі кращу роботу бо для життя не вистачає.

Я була шокована такою заявою бо він не хоче працювати а мене відправляє працювати більше, хоча б щось по домі робив.

Я вирішила поїхати на деякий час до мами взявши дитину з собою та влаштувала собі невеликі канікули.

А Петро нехай спробує прожити сам та зрозуміти як це.

Проживши в мами лише тиждень зрозуміла як це добре коли ти маєш працювати та  лише невелику частину роботи. Тому вирішила залишитися тут ще на довше. Петро ж постійно надзвонював та просив мене повернутися.

Петру довелося повернутися на повну ставку, та почав працювати цілими днями і на друзів не вистачало часу, він ж зрозумів наскільки важко працювала його жінка. Хотів випросити вибачення, за свою поведінку але дружина поки не хотіла його слухати.

Жінка ж зрозуміла що життя, в неї набагато краще життя без Петра.

Та все ж трохи сумувала за ним як не як стільки прожили разом, може він виправиться.

Тому через 2 місяці вирішила повернутися, Петро цілував їй руки за те, що вона повернулася, та бігав перед нею запевняв що такого більше не буде він все зрозумів.

І дійсно спочатку все було надто добре це було чудово він ходив на роботу допомагав, в будинку. Тоді вона зрозуміла, що не дарма зробила це. Так сказати провчила його.

Та її турбувало чи на довго вистачить чоловіка чи зможе він довго триматися, але поки все було добре, а якщо це знову почне повторятися тоді вона вже на постійно поїде від чоловіка, та розлучиться з ним, то якщо він хоче мати сім’ю то йому треба тримати себе в руках.

КІНЕЦЬ.