Чоловік, який майже рік, як колишній, тепер знову телефонує, просить пробачити його і дати можливість усе виправити. Але мені це не потрібне.

Майже рік тому він зі мною розлучився, бо несподівано з’ясувалося, що його колишня дівчина народила. Вона сказала, що син його, тому чоловік розлучився зі мною та пішов жити до неї. А тепер спливла гірка правда, що до цієї дитини чоловік не має жодного відношення, просто їй спало на думку, що саме так вона зможе налагодити своє життя.

Ми з Олегом познайомилися, коли я вже мала дитину, а сама я була вдовою. Дитині на той момент було майже два роки, але Олега це не налякало.

Рік ми жили разом, я придивлялася в нього, як дочка реагує на нього, як він до неї ставиться, мене все влаштовувало, дочка навіть почала називати його татом.

Ми одружилися і два роки жили добре. Не без сварок, але в якій родині їх взагалі не буває? Здебільшого у нас все було чудово.  Він ставився до дочки, як до своєї, вона дуже прив’язалася до нього, бо справжнього батька вона не пам’ятає.

Ми планували, як дочка піде до школи, народити спільну дитину, бо Олегу дуже хотілося сина, я його розуміла та підтримувала.

Але майже рік тому він раптом став якимось усуненим, задумливим, почав огризатися на спроби з’ясувати, що сталося. Коли я вже втратила надію з’ясувати причину такої поведінки, чоловік розповів усе сам.

Виявилося, що з ним зв’язалася його колишня, з якою він жив до мене. Розповіла, що завагітніла тоді від нього, але не стала говорити з гордості та образи, Олег має нібито сина і хоче почати все заново, щоб у його дитини була нормальна сімʼя.

Питання – чого вона чекала стільки років? Хлопчику вже близько чотирьох років. Раніше йому не потрібна була нормальна сім’я? Запитань було дуже багато.

– Там моя дитина, я не можу інакше, вибач, – сказав чоловік і пішов.

Це було потрясіння як для мене, так і дочки, яка щиро ставилася до нього, як до батька. Боляче мені було навіть не за себе, а за дочку.

Майже рік минув із того моменту, як чоловік пішов. За цей час я майже змирилася з його відходом, дочка перестала згадувати про нього, і тут він знову з’явився.

Цього разу він прийшов . Розповів, що з колишньою жили нормально лише місяць, а потім сварка за сваркою. Нібито Олега там утримував лише син.

Але в недавній сварці колишня, мабуть, у пориві емоцій видала, що це не син Олега. Потім ніби постаралася тему зам’яти, але Олег вирішив зробити тест на батьківство. Як тільки підтвердилося, що це не його син, Олег зібрав речі й пішов. Тепер просить мене пробачити його.

У мене ще є до нього почуття, і якби я була одна, я, швидше за все, його б і пробачила, і прийняла назад. Але дочці влаштовувати такі емоційні гойдалки я не хочу.

Вона тільки заспокоїлася, тільки забула, а зараз знову все наново? А якщо в нього з’явиться ще одна колишня з дитиною, вона знову від нас до неї втече? Для чого мені такі ризики?

Я вже сказала своє рішення, але Олег продовжує вибачатися, дзвонить, пише, приходить, хоче поговорити з моєю дочкою і все їй пояснити, а я цього не хочу. Ось вона точно не має до нього ніякого відношення.

Я не хочу, щоб моя дитина розчарувалася в людях через людину, яка спочатку відгукувалася на “тато”, а потім просто пішла і навіть не цікавилася, як вона там живе.

КІНЕЦЬ.