З часу моїх студентських років минуло понад 25 років. Багато води втекло, ми всі змінилися. З першого курсу я товаришувала з двома дівчатами – Ольгою та Катею. Ми якось одразу порозумілися та знайшли спільну мову. Пригадую, що першою на контакт пішла Катя. Вона завжди була проста та компанійська. Могла безцеремонно підійти й запитати щось зовсім недоречне. Від такої її поведінки ніхто не був в захваті, проте це не заважало дівчині бути душею компанії.

Там, де є Катя, свято точно вдасться. Подруга мріяла про заможне життя з прекрасним чоловіком. Частенько фантазувала вголос й описувала нам свій ідеал. Ми з Олею лише посміювалися. Звісно, все могло трапитися, але нам мало вірилося, що описаний нею чоловік взагалі існує.

Оля була набагато стриманіша. Вона любила відсиджуватися в тихому куточку, де ніхто не звертав на неї уваги. Інтроверт від природи, подруга могла ділитися таємним та хвилюваннями лише з найближчими. Саме такою була для неї я. Перед кожною сесією доводилося заспокоювати бідолашну дівчину.

Я була чимось посереднім між запальною та веселою Катею і тихою та спокійною Олею. Разом ми взаємодоповнювали одна одну. Попри такі різні характери, дружили ми всі чотири роки навчання. Навіть після випускного перший час вдавалося підтримувати спілкування. А потім з’явилися домашні турботи, сім’ї, діти й контакти помалу загубилися.

Цього року мала відбутися зустріч випускників. Мені на пошту прийшло запрошення від університету. Спершу я не хотіла туди йти, скільки часу минуло, ми всі змінилися. Стали зовсім чужими один одному. Проте цікавість взяла гору і я таки вирішила піти.

Олю упізнала одразу. Вона практично не змінилася, хіба що заробила кілька сивих волосин у своє волосся. Така тиха, колишня подруга стояла осторонь й споглядала за всім, що відбувалося. Катя першою до мене підбігла. Сказати чесно, її впізнати було важко. Подруга прибавила у вазі добряче, але колишнього запалу не втратила. Така ж весела щебетушка. Наша трійця знову була в зборі.

Дівчата почали ділитися своїми історіями. Першою почала Катря, схоже їй не терпілося розповісти про ідеального чоловіка. Як виявилося, свого принца вона так і не зустріла. Вийшла заміж за Ваньку з паралельної групи. Одразу завагітніла й народила дитину. Наразі виховує аж чотирьох хлопчаків. Було важко повірити, що така амбітна студентка погодилася на таке скромне життя.

В Олі нікого не було. Вона присвятила себе кар’єрі й зовсім про це не шкодувала. Маючи можливість подорожувати, відкривати нові місця, заводити нові знайомства, жінка вбачала щастя у цьому.

КІНЕЦЬ.