Нашій родині вже сім років. Мій чоловік дуже добрий, уважний і дбайливий. Він балує мене дорогими подарунками і взагалі робить все, щоб мені було комфортно. Але є якийсь момент, який мене не влаштовує і з яким я не можу впоратися. Справа в тому, що чоловік віддає частину своєї зарплати батькам.

Працює лише він, я займаюся будинком. Дітей у нас поки що немає. Чоловік непогано заробляє, на це я не можу поскаржитися. Не скажу, що ми маємо якісь величезні заощадження, але нам цілком вистачає на хороший рівень життя. У зв’язку з тим, що зарплата чоловіка хороша, він вирішив, що допомагатиме своїм батькам. Вони в нього живуть за містом, обидва працюють, але фінансова ситуація звичайнісінька.

Він сказав, що допомагати їм та забезпечувати гідний рівень життя — це його обов’язок. Бо саме батькам він зобов’язаний усім, що має зараз. Вони дали йому все, що могли і все своє життя присвятили йому. Радитися зі мною з цього приводу чоловік не вважав за потрібне і вирішив все сам.

Якщо чесно, то для мене ця ситуація не цілком зрозуміла. Батьки чоловіка живуть, як і мільйони інших людей. Вони не бідують, їм цілком достатньо їхнього заробітку. Навіщо віддавати гроші, якщо їм і так вистачає, не збагну. Тим більше, що батьки особливо і не витрачають гроші, які він дає їм. Але чоловік вважає, що його допомога не буде зайвою. Адже так, вони зможуть дозволити собі більше, а вони на це заслуговують.

Я згодна, що можна допомагати рідним, але не варто робити це на шкоду собі та своїй родині. А саме наша сім’я страждає від такого рішення чоловіка. Справа в тому, що я хочу відсвяткувати свій день народження в Італії. Подорож цією країною – моя давня мрія. Зазвичай ми проводимо літню відпустку на море, і цей відпочинок вже не викликає захоплення.

У своє свято я хотіла б щось незвичайне та обрала Італію. Інших варіантів країн відпочинку я не розглядаю. Але мій чоловік заявив, що за час, що залишився до святкування, ми не зможемо відкласти необхідну суму. Попросив перенести поїздку на час літньої відпустки. А я не хочу цього робити, вважаю, що заслуговую на такий подарунок, тим паче, що я поїду одна, по зрозумілим причинам.

Відступати я не маю наміру. І взагалі, якби чоловік не віддавав частину заробітної плати своїм батькам, то вистачило б грошей на поїздку. Це гроші нашої родини, і саме ми маємо користуватися ними. Я не знаю, як домовитись із чоловіком? Як переконати перестати допомагати хоча б тимчасово?

Адже вони не витрачають багато, а нам ці гроші стали б у нагоді. Може мені варто поговорити з батьками чоловіка і пояснити все? Попросити їх відмовитись від допомоги сина і таким чином залишити гроші в сім’ї? Як вплинути на чоловіка і досягти свого.

КІНЕЦЬ.