Я вдівець. Діти мої живуть окремо, іноді навідуються до мене у гості. І хоча вони не баrаті, зате живуть у мирі та злагоді. Щоб скрасити самотність, я вирішив взяти з притулку собаку і назвав його Бакс. Тепер він мій найкращий товариш. Пенсія у мене невелика, якраз вистачає на їжу та ліки.

Натомість у мене є додатковий заробіток – збираю скляні пляшки та здаю їх. Хоч якась коnійка. Сусіди вже знають про мій заробіток, тож самі приносять мені пляшки.

У нашому дворі всі дуже любили мого Бакса. Тому разом із пляшками вони несуть моєму чотирилапому другові кістки. У нашому місті є завод, куди я щотижня заводжу пляшки. Платять там значно більше, ніж на скупці склотари неподалік мого будинку.

Сьогодні я мав ще раз везти пляшки на завод. Але трапилося лихо. Мій старенький автомобіль не хотів заводитися.

Потім він завівся, і я поїхав. Перед світлофором я не встиг загальмувати, тож подряпав машину переді мною. Ну, все, так я й потрапив. З автомобіля вийшов молодий хлопець, оглянув машину, а потім звернувся до мене.

– Ви окуляри забули вдома чи що? Невже не бачите, куди їдете? Ось хто мені тепер ремонтуватиме автомобіль?

— Наїжджав він. – Синку, як я відремонтую таке дороrе авто? У мене пенсія невелика… — сказав я, а сам хотів провалитися крізь землю. — Мені байдужа твоя пенсія. Я не платитиму за твою неуважність, – nродовжив він далі, перейшовши на «ти».

Поблизу саме проїжджала моя сусідка. Вона побачила мою машину і зупинилася. Сусідка підійшла до юнака і почала з ним розмовляти: — Дай спокій дідусеві. Якби на його місці опинився твій батько, ти б розмовляв так само нахабно? Хлопець осікся. Вмить його очі налилися сльозами.

Виявилося, що його батька давно не стало. Він вибачився та взяв у мене номер телефону. Я здав пляшки і повертався додому, коли побачив дзвінок із незнайомого номера.

Це був той хлопець, чий автомобіль я подряпав з ранку. Він поцікавився моєю адресою, а за годину приїхав до мене додому з цілим пакетом продуктів для мене і Бакса. Хлопець дав мені номер майстерні, де маємо відремонтувати мій автомобіль.

Хлопець сказав, що все сnлатить. Я хотів повернути йому гроші за продукти, але хлопець не взяв їх та ще дав мені кошти на ремонт машини. – Вибачте за мою поведінку. Мені й досі со ромно. Якщо буде потрібна доnомога, звертайтеся, – сказав він і поїхав.

КІНЕЦЬ.