Віталік зручно розташувався на дивані, налаштовуючись на гарний футбол. До початку матчу все було готове, залишилося тільки дочекатися стартового свистка.

Але не встиг відіграти гімн Ліги Чемпіонів, як у вітальню заявилася дружина з дошкою для прасування. Ось невдача!

-Ну все, звук у телевізорі можна вимикати, – сумно подумав Віталік.

Прасувати мовчки дружина не буде. Мовчки нудно. А тут коханий чоловік перед телевізором і вуха у нього вільні. Футбол же дивляться, а не слухають, чи не так?

Віталік напружився, готуючись одночасно стежити за подіями на полі та перебігом думки дружини. Друге було складніше, оскільки перебіг думок дружини своєю непередбачуваністю нагадував фінти Кріштіану Роналду.

Тим часом праска із шипінням сковзала по дошці.

– Уявляєш, кішка образилася, що її у ванній зачинили, – почала дружина. – Дитина вмиватися прийшла, і забула, що вона там… До речі, я вчора зважувалася, на терезах було 56 кг. …Ти мене слухаєш? 1 кілограм наюрала. Жах! А я дивлюся, мені джинси тісні стали… А Метт Деймон у вчорашньому фільмі такий кумедний і незвичний був. Скільки йому років зараз? Ти не знаєш?…

Віталік і дружину трохи слухав, і футбол краєм ока дивився.

Вхопити нитку гри ніяк не виходило. Звичного коментатора явно не вистачало для відчуття свята.

А дружина все щебече та щебече. І, судячи з залишків невипрасованої білизни, до кінця першого тайму щебетатиме…

Рішення було прийшло спонтанно.

– Залиш праску, я сам все поглажу! – заявив Віталік. – А ти піди, у дитини уроки перевір.

– Гаразд, – знизала плечима дружина і з легкістю розлучилася з праскою.

Віталік увімкнув звук телевізора і поставив дошку так, щоб і прасувати можна було, і зручно було дивитися. І як це він одразу не здогадався?

До початку другого тайму з білизною було покінчено. Віталік розвалився на дивані і з насолодою дивився футбол. Свято поверталося.

Дружина з’явилася одночасно із фінальним свистком.

– О, молодець, впорався, – похвалила вона. – Ось що означає мотивація! До речі, коли маєш наступну важливу гру?