Якось чоловік Ганни, Вадим, раптово пішов, зізнавшись у коханні до іншої жінки. Замість плакати чи сваритися, Ганна приховувала свої емоції, що тільки дратувало її колишнього чоловіка. Коли їй довелося повідомити їх трьом дітям про звільнення батька, вона зробила це стоїчно.

Молодші, Ігор і Степан, були розгублені, а старша Марійка сприйняла це як зраду і перервала спілкування з батьком. Після розлучення Ганні та її дітям стало все важче жити у маленькому містечку без фінансової підтримки чоловіка та батька.

Вадим виплачував мінімальні аліменти та не пропонував жодної іншої допомоги. Вона вирішила перевезти сім’ю до села ближче до родичів, де швидко знайшла роботу.

Її сестра запропонувала їм їхній старий будинок, коли вони переїхали до нового, забезпечивши Ганну та її дітей комфортним житлом. Якийсь час Вадима не було видно і чути.

Невдовзі Ганна дізналася від нього, що він знову одружився і в нього народилася дитина нещодавно. Минули роки, Ганна та її діти пристосувалися до нового життя.

Однак одного разу Вадим зненацька з’явився знову, виявивши бажання возз’єднати родину та повернутися до міського життя. Ганна розривалася.

Частина її душі жадала прийняти його назад, але вона розуміла, що неправильно прощати людину, яка покинула свою сім’ю. На запитання про іншого сина від нового шлюбу Вадим відмахнувся, сказавши, що хлопчик ще дуже малий, аби зрозуміти ситуацію.

Ганна, стоячи на своєму, відмовилася прийняти його пропозицію, нагадавши йому про його зраду і біль, який вона завдала. Вона вирішила більше не дозволяти йому порушувати її життя.

Ганна була впевнена, що вже пережила зраду Вадима і готова розпочати життя наново. Вона зрозуміла, що життя – це не просто низка чорних і білих смуг, як у зебри, а скоріше шахова дошка, де кожен хід має значення. Вона була впевнена, що цього разу зробила правильний хід.

КІНЕЦЬ.