Ми розлучилися через два тижні після весілля. Не знаю, що на мене найшло, але я зібрав по квартирі її поки нечисленні шмотки, заштовхав у валізу і відніс в машину. Потім повернувся, вивів дружину з квартири і відвіз до тещі…

Познайомилися ми з Алісою на дні народження спільного приятеля. Красива була дівчина, як тепер модно говорити – доглянута. Розпущене волосся, довгі вії, пухкі губки – все при ній. І понеслося у нас! Живу я один в маленькій квартирці, яка мені від прабабусі дісталася. Зустрічалися у мене, але ночувати Аліса ніколи не залишалася.

Казала – мама не схвалить. Навчалася моя подруга на денному відділенні інституту, жила удвох з матір’ю в трьох кварталах від мого будинку. Через кілька місяців знайомства вона мене в гості запросила і з мамою познайомила. У будинку у них чистота і затишок, пиріжками домашніми пахне.

Пронеслася, було, шалена думка: як же Аліса трисантиметровим кігтями ганчірку для підлоги віджимає? Але тут же і понеслась геть. Загалом, вирішив я: кращу дружину мені не знайти. І я одружився з гарною, домашньою і порядною Алісою. Дружина відразу переїхала в мою маленьку, зате власну однушку. Здавалося б – живи та радій! Я працюю, наполегливо і багато. Аліса мені домашній затишок створює.

Так я спочатку і думав, поки не зрозумів, що сильно помилявся. А зрозумів це я на третій день після весілля. Приходжу з роботи – в холодильнику ні супу, ні другого.

На журнальному столику в кімнаті залишки замовленої піци, кругом крихти і лушпиння від насіння. Моя дружина сидить, закинувши ноги на той же столик, і кігті пилкою наярює. – Аліса, сонечко, а що у нас на вечерю? – здивовано питаю я, у відповідь чую: – Піцу доїси, я тобі залишила. Ось це я потрапив! Скандалу вирішив поки не влаштовувати.

Гаразд, думаю, весілля і все таке … Поступово життя увійде в колію, і все налагодиться. Пройшов тиждень. Я продовжував сам добувати собі їжу після важкого трудового дня, по кутах бовталися грудки пилу і поступово засолювався ніколи не застелена ліжко. Тоді моє терпіння почало здавати: – Слухай, розкажи мені, будь ласка, чим ти цілими днями після інституту займаєшся?

– А що? – округлила очі дружина, – після лекцій йдемо з дівчатами в кафе, додому приходжу втомлена, вмикаю комп’ютер. Там повідомлень море, мені потрібно відповісти, поспілкуватися, фотки свіжі лайкнути. І себе до твого приходу в порядок привести. Скипів, грюкнув дверима і до одного ночувати подався.

Нехай подумає над своєю поведінкою. На наступний день повертаюся з роботи додому – в квартирі чисто, смачна їжа приготовлена. Аж від серця відлягло, зрадів, обійняв її: – Аліска, сонечко! Прости мене, тепер заживемо, як люди! Дружина подивилася на мене, як на іді ота: – Я-то тут при чому? Просто мама сьогодні приходила.

Не буду ж я своїми руками підлогу мити! Вона щотижня приходити обіцяла. Не знаю, що на мене найшло, але я зібрав по квартирі її поки нечисленні шмотки, заштовхав у валізу і відніс в машину.

Потім повернувся, вивів дружину з квартири і відвіз назад до тещі. Зрозумійте, я ж з дружиною все життя прожити збирався, дітей з нею ростити! Не думаю, що її мама з усім цим впорається, коли їй стукне вісімдесят. Загалом, через два тижні після весілля ми розлучилися. Тепер боюся одружитися – раптом така ж попадеться?

КІНЕЦЬ.