Сон ніяк не йшов. Думки, одна за одною, раз у раз повертали Яну до розмови двотижневої давності. Акуратно, щоб не розбудити дочку, вона встала з ліжка, взяла телефон і клацнула вимикачем в крихітній ванній кімнаті, щільно причинивши за собою двері.

Перевірила дзвінки, смс-ки, електронну пошту, месенджери – нічого. Слава мовчав і, схоже, миритися з нею не збирався. Абсурдність ситуації виштовхувала Яну з колії. Чому Слава взагалі пред’являє їй такого роду претензії, вона не розуміла. Яна прискіпливо розглядала себе в дзеркало. Невже він має рацію, і вона дійсно така меркантильна матеріалістка?

Яні трохи за тридцять. У неї позаду невдалий ранній шлюб. Дочка, якій скоро виповниться сім. Півтора роки тому Яна зустріла В’ячеслава. З ним було цікаво і спокійно. Уже півроку, як вони живуть разом.

Живуть в квартирі Яни, яку вона купила кілька років тому. Квартира це, звичайно, голосно сказано. Швидше – квартирка. В колишньому гуртожитку, дуже маленька, кухня поєднана з кімнатою, немає ні балкона, ні комори. Але довгий час Яна була рада й цьому, з любов’ю облаштовуючи своє гніздечко.

Тепер же стало очевидно, що втрьох, та й навіть удвох з підростаючою дитиною жити на тридцяти квадратних метрах не дуже зручно. Тим більше, що попереду школа. Насті потрібна своя кімната, щоб займатися уроками. Думки про розширення давно вже бродили у Яни в голові. Було б непогано, розсудила вона, взяти в іпотеку двокімнатну квартиру, а цю здавати. Це допоможе розплатитися і не сильно відобразиться на кишені. Про такі її плани Слава знав, говорив, що це чудова ідея.

Сказано зроблено. Яна подала заявку, і, як тільки отримала схвалення банку, поділилася радістю зі Славою. Але його реакція здивувала і засмутила Яну. На думку Слави, ідея дійсно хороша, але поспішати з іпотекою саме зараз не варто. Адже Яна тепер не одна, вони планували одружитися. Ось розпишемось і оформимо іпотеку. Тим більше, що і я буду якось брати участь в погашенні, сказав Слава, а ти все на себе хочеш оформити. Ні, так не робиться. Не чекав від тебе, не очікував …

Яна здивувалася. Слава утримує двох дочок від попереднього шлюбу, третина зарплати йде на аліменти. Вона сама виховує дитину без будь-якої допомоги і знає, як це розраховувати тільки на себе, тому невдоволення по аліментах Славі ніколи не висловлювала. Однак, не можна сказати, що Слава утримує її і Настю. Яна сама добре заробляє, а тих грошей, які іноді дає Слава з натяжкою вистачає на харчування. Ні, він, звичайно, допомагає, по дому, якщо щось потрібно полагодити-прикрутити, возить на машині і Яна вдячна йому за це. Але навіть у відпустці кожен платив сам за себе.

І чому Слава претендує на плановану квартиру, вона не розуміє. Адже початковий внесок, який Яна буде вносити, вона зібрала сама. Частину їй дала бабуся, як подарунок для правнучки. І щоб гасити іпотечні платежі, здавати вона буде знову ж свою квартиру. “Виходить все за мій рахунок, тому і оформляю я іпотеку, природно, на себе, – пояснила вона Славі, – Тим більше ти і зараз живеш в моєму житлі і тебе мало хвилює це, так що ж зміниться?”

Але Слава продовжував наполягати, що раз вони разом планують сімейне життя, то майно у них повинно бути спільним. Так, грошей на участь в первинному внеску у нього зараз немає, але ж він теж працює, і якась частина його заробітку буде йти на оплату Яниної іпотеки або на утримання їх сім’ї, що в загальному рівнозначно. Він буде робити ремонт, а це теж коштує грошей, на хвилиночку. Виходить, що Яна буде просто використовувати його і нічого більше. Меркантильненько якось, хіба ні?

Слово за слово і ось вже розгорівся їх перший серйозний скандал. Найбільше Яну образило те, що Слава, що живе на її території і дуже мало бере участь в бюджеті, звинуватив її в меркантильності. Так ні про що і не домовившись, вони лягли спати, намагаючись тримати між собою максимально можливу дистанцію. А вранці Слава, відмовившись від сніданку і покидавши речі в сумку, пішов голосно грюкнувши дверима. Яна підозрювала, що він повернувся в сусіднє місто, в квартиру вітчима, де і був прописаний. Більше йти йому було нікуди.

Поображавшися кілька днів, Яна стала налагоджувати мости. Славу вона любила і не думала, що все повернеться саме таким чином. І, може бути, навіть зробила б так, як він і наполягав: оформила б іпотеку після заміжжя. Але виявилося, що Слава заблокував її контакти всюди, де було можна, повідомивши спільним друзям, що не бажає більше і чути про Яну, яка зациклена на матеріальному і не цінує людські стосунки. І тепер Яна намагається зрозуміти, хто ж правий і що їй з усім цим робити.

Шановні читачі, невже Яна дійсно запропонувала поганий варіант поліпшення житлових умов, що не підходив для сімейного життя? Або їй все-таки потрібно насторожитися і подумати, чому Слава такий категоричним в питаннях власності, причому майже не маючи до цієї власності ніякого відношення? А, може, Слава і прав, адже якийсь внесок він робитиме і в погашення іпотеки, і на утримання сім’ї після шлюбу?

Що скажете? Чи варто Яні налагоджувати відносини зі Славою і приймати його умови?