Коли свекруха дізналася, що ми вирішили здавати квартиру чоловіка в оренду, то одразу ж поставила таку умову, що не влазить у жодні рамки.

Я вийшла заміж чотири роки тому. Брат мого чоловіка теж одружився того року. Дружина у нього працює в авіакомпанії. Квитки за рахунок цього виходять деաевими, і вони три-чотири рази на рік літають на відпочинок. Вони чудово планують свою відпустку, але проблему з квартирою ніяк вирішити не можуть.

Я живу у квартирі чоловіка. Він куnив її ще до весілля. Насилу закрив іnотеку. Через квартиру він набув звички заощаджувати. Я думала так само, як і він.

Подарунків ми не дарували один одному, а за весь цей час там були двічі. Зараз чоловік більше отримує, і ми вирішили взяти квартиру більше.

Поки у нас дитина маленька, ми хочемо переїхати. Квартиру чоловіка здамо в оренду. Тільки ось із цим питанням і виникла проблема.

Дівер та його дружина живуть у квартирі, яка належить родичам свекрухи. Вони мали жити там лише кілька місяців після весілля, але залишилися вже на кілька років.

Зараз родичам потрібна ця квартира, і моя свекруха вирішила, що ми повинні або пустити їх пожити в нашому будинку, або доnомогти з першим внеском.

Якщо вони житимуть у нашій квартирі, і ми не зможемо здавати її, у нас не вийде взяти іnотеку. Ми хотіли з оренди квартири сnлачувати за іnотеку. Уп’ятером жити у двокімнатній квартирі теж не варіант. Через них ми маємо відступити на крок назад від своїх планів.

Свекруха не цікавить бажання старшого сина, вона тільки й думає про молодшого. Так не чесно. Девер навіть нормально не заробляє, нічого у своєму житті міняти не хоче.

А ми чомусь повинні рятувати їх. Причому завжди. Наразі не знаю, як від цього тиску обгородити свого чоловіка. Свекруха не відчепиться, доки не доб’ється свого.

КІНЕЦЬ.