Ця історія виглядає і звучить неймовірно смішно, але в момент сварки дружині було не по собі. Вона була ще досить молода, планувала жити з чоловіком щасливо до кінця — а довелося ділити полички в холодильнику.Все почалося з її докору: на роботу вони обидва ходять, проводять там рівну кількість часу, тому допомога в домашніх справах їй би не завадила.

— Знаєш, дорогенька, — задумливо сказав чоловік, — я заробляю майже в два рази більше, на твої копійки не розгуляєшся. Ось і допрацьовувати по дому — це якраз зарплатня домробітниці.

Ірина розгубилася. Вона виходила заміж за коханого чоловіка, бачила, що він теж нею дорожить. Вони легко ладнали, легко домовлялися про все, від дрібниць до важливих речей. Знаходили час і для романтики, і для серйозних справ. Втомлені, допомагали один одному, намагалися полегшити життя.

Ну і важливий нюанс: квартира, в якій вони оселилися, була Ірини. Машина належала дружині, купив він її до весілля. Загалом, все було зрозуміло і зручно. Зарплату чоловік не затискав, всю складав на полицю. Іра вміла економити не на шкоду якості життя, щось відкладали на відпочинок. Загалом, все відмінно.Втім, деякі дзвіночки були.Наприклад, за свою зарплату він вимагав найякісніші продукти. Вечеря повинна бути з хорошим шматком м’яса.

Заробляє — значить і одягається в хороших магазинах.Все інше, що збирали, витрачали у відпустках: літали то в Таїланд, то на МальдівиЗагалом, заробляли непогано, але тільки ось грошей Ірина особливо і не бачила. Крутилася по будинку, економила, а чоловік засумував. Те у мами повечеряє, то з колегами. Дружина здавалася якоюсь бля клої.А сама Іра не розуміла: при такій зарплаті, як у неї, інші жінки і дітей тягнуть без допомоги чоловіка, і самі непогано себе почувають.

А вона не може собі помаду купити, сама волосся фарбує, на салон відкласти не виходить. А раніше жила на зарплату і комуналку виплачувала, і наряди купувала, і батькам підкидала.

А тут дві зарплати відлітають на На побут?Причіпок від чоловіка теж додалося. Вже і суші не так накрутила, і м’ясо не ідеального прожарювання. Гостям з собою булочок не дала А допомога чоловіка кудись зникла.Іра дивилася на Женю, і думала: а що далі, коли діти підуть?

Пора б звикати по господарству допомагати. Та й про економію не говорити треба, а теж в ній брати участь. Не так вже й потрібні навушники за п’ять тисяч, можна і за дві знайти, наприклад Але Женя знову заговорив про різницю в зарплатах.Іра подивилася на полицю, куди Женя давно вже не складав гроші.

Знизала плечима. І сказала:- Копійки у тебе більше не візьму. Буду жити на свої. — Чоловік розсміявся, зрадів, а дружина продовжила: — тільки вже будь такий добрий, і ти мої продукти не чіпай.

Женя пішов на принцип, домовилися так:комуналку навпіл;на машині їздить чоловік, дружина пересідає в метро;продукти і приготування у кожного свої;Іра розуміла: це вже агонія. Розлучення не уникнути. Але грошей у неї стало більше.

А чоловік кусає лікті. Треться біля її супчика, хомячіт ночами. А вона оновила гардероб, зробила зачіску. Відклала трохи і вирушила відпочивати в санаторій.Після відпустки не знайшла вдома ні Женю, ні речей його: поїхав жити до мами. Навіть лампочки викрутив. Ну що ж, Іра висновки зробила. Буде чоловіка по собі шукати, скромніше.

КІНЕЦЬ.