Щиро кажучи, зараз, я не хотіла б, звісно, писати про свої хвилювання на загал, не така я людина, але зараз я не знаю, як правильно мені вчинити, адже ситуація дійсно непроста.

Мені здається, що лише мами синів зрозуміють мене і дадуть слушну пораду, яка, можливо, допоможе в моїй ситуації.

Вчора я їздила в гості до свого сина з невісткою, і сьогодні лежу з тиском і плачу, бо не очікувала такого від своїх дітей.

Почалося все з того, що мій єдиний синок недавно одружився.

Хоча я вважала що ще зарано – і можна почекати ще трохи з одруженням Олегу і придивитися один до одного, сказала, щоб він пожив спочатку з Іриною, зрозумів, що вона за людина, щоб поспішних рішень не робив, але він мене не послухав і зробив по-своєму, зовсім як його батько, який спочатку зробить справу, а потім розсьорбує наслідки. Боюся, що і у сина буде так само.

Так ось, приїхала я до них, а невістка моя Ірина в телефоні сидить, прямо з рук його не випускає.

Вона відразу запропонувала мені самій піти чай налити – адже, вона зайнята і їй ніколи.

А як же закони гостинності?

Ця квартира, в якій вони живуть, дісталася мені від моєї мами, і я віддала її синові, щоб в нього було окреме житло і йому легше жилося, але це ж не означає, що невістка там господиня, господиня все одно я.

Та й яка з неї господиня – ніяка.

Вікна у Ірини наче ніколи не миті, посуд брудний в мийці постійно, а в холодильнику нічого крім ковбаси, пельменів і майонезу я нічого не бачила, хіба ще ковбаса та сир твердий з магазину з пліснявою, який вона любить.

Спочатку я думала, що дівчина молоденька, до сім’ї не звикла, от і живе, як в гуртожитку.

Тому я залюбки допомагала: завжди купувала продукти, коли йшла в гості, майже завжди овочі та фрукти. Але нічого не міняється.

Ірина лежить з телефоном, ну що там можна весь день дивитися?

Поки я сиділа у них, приїхав кур’єр, привіз якийсь одяг.

Невістка моя, як мала дитина, зраділа і давай все це при мені міряти.

Я була неприємно вражена її поведінкою.

У них величезна шафа скоро розвалиться від того одягу, навіщо його стільки, краще б поїсти щось корисне купили. Навіщо їй стільки?

Мій син працює кожен день, а невістка все спускає на якісь зовсім непотрібні їм речі.

А в холодильнику у них – одна каструля з супом.

Це, що, нормально – чоловік з роботи прийде, а Ірина його одним супом годувати буде?

Ех, немає на неї мого чоловіка. Він би ніколи не змовчав.

Щиро кажучи, засмутилася я дуже. Казала ж синові:

– Поживіть, придивися до неї, навіщо відразу одружитися. Ну що це за дружина? А як діти будуть?

А він сказав, що кохає і весілля буде. Я думаю: якщо зараз у неї такий бруд, та безлад, що ж буде, коли діти з’являться?

Діти, же, не можуть в такому бруді жити, та з порожнім холодильником. Якщо вона для одного не може приготувати, то що потім буде?

Інколи дуже шкода, що я виховала порядного та доброго сина, через його м’який характер важко йому в світі жити, а я не знаю, чим можу йому допомогти.

Рідні мені кажуть, щоб я не втручалася і жила своїм життям, а вони живуть хай так, як хочуть?

Але лише матері мене зрозуміють. Невже тут можна не втручатися?

КІНЕЦЬ.