Надя зраділа, побачивши перед ліkарнею чоловіка із величезним букетом. Але невдовзі вона зрозуміла, що цей букет призначався не їй.

Надя зра діла, побачивши перед ліkарнею чоловіка із величезним букетом. Але невдовзі вона зрозуміла, що цей букет призначався не їй.

Почувши новину про те, що її хворого батька терміново доправили до лікарні, Надія, злякана та глибоко стурбована, поспішно одяглася та поїхала до батьківського дому. Її батько страждав уже кілька місяців, лікування та операції не приносили покращень, що тільки посилювало її страх втратити його.

Тим часом її чоловік Толя, що залишився вдома, щось невиразно бурмотів перед сном. Незважаючи на терміновість свого від’їзду, Надя приготувала йому сніданок.

Її батьки жили неподалік, і вона встигла приїхати до темряви. Мати була помітно вражена подіями і розповіла про моменти, що передували раптовому погіршенню стану батька. Ніч для Наді була безсонною.

Ранок вона провела у лікарні, де лікарі запевнили їх, що стан батька стабільний. Проте занепокоєння Наді набуло несподіваного оберту, коли вона побачила Толю, який приїхав до лікарні з букетом червоних троянд.

Спочатку вона подумала, що це жест втіхи, але, на її подив, Толя кинувся до молодої жінки-лікаря і пристрасно обійняв її. Надя завмерла на місці: її світ звалився через невірність Толі.

Почуваючись зрадженою, вона поїхала додому: її розум був затуманений гнівом і горем. Вона увірвалася в їхню спальню і покидала речі Толі в валізу. Весь його одяг, взуття та особисті речі вона люто викинула за двері. Толя прийшов додому, побачив розкидані речі та гнів Наді.

Він намагався її обдурити, але віра Наді в нього була підірвана. Він залишив їхній будинок і попрямував до своєї коханки Лілії. Лілія, однак, не змогла розмістити його у своїй тісній квартирі.

Вони зупинилися у старому мотелі, де Толя прокинувся від суворої реальності. Лілія не була турботливою: вона відмовлялася прасувати йому сорочки, не мала кулінарних навичок і чекала на дорогі подарунки, спустошуючи його скромний дохід.

Залишившись один, Толя вирішив повернутися до Наді та просити вибачення. Але та, тепер уже стійка, мовчки показала йому на двері. Вона наказала йому піти і дала зрозуміти, що він не має права претендувати на квартиру, подаровану її батьками. Толя мовчки зібрав речі, що залишилися; його шлунок забурчав від запаху куховарства Наді.

Він хотів отримати найкраще з двох жінок – дбайливу дружину та гарну коханку, але в результаті втратив і те, й інше. Надя ж знайшла втіху та сили у своїх близьких друзях, які підняли тост за її знову набуту свободу від невірних стосунків. Вона з надією дивилася в майбутнє, знаючи, що одного разу знайде людину, яка по-справжньому любитиме і цінуватиме її.