Як ви вважаєте, чи коректно брати гроші у літньої людини на її ж потреби? Ситуація в сім’ї така, моя бабуся, дуже вже похилого віку, їй 88 років, живе одна. Людина вона досить енергійна – у свої роки себе повністю сама обслуговує, оплачує рахунки за комунальні платежі і навіть іноді примудряється “бігати” на дачу в передмісті.

У нас у сім’ї дуже поважне до неї ставлення, ми жили довгий час із нею та з сестрою, років 10-12, поки мої батьки не отримали своєї квартири. Вона виростила і нас із братом, плюс ще й мою доньку (правнучку) няньчила до садка, коли я вийшла на роботу.

Зараз ми теж у дуже теплих стосунках, бабусі дзвонимо по кілька разів на день, заходимо 1 раз на 2 дні. Допомагаємо їй практично у всьому – починаючи дрібним ремонтом у квартирі, закінчуючи прибиранням та дачею.

Причому бабуся вона у нас не старомодна, а дуже добре розуміється на всіх життєвих реаліях та політиці (своєго часу працювала в регіональному сільгоспі і потім – начальником кадрів у великій будівельній організації). Кажу це до того, що просто так їй диктувати свої умови не вдасться.

А суть ось у чому. Почала вона останні рік-два ретельно економити на речах. Хоча пенсія у неї нормальна – 8-9 тис виходить. Плюс у неї на картці є чималі суми (ну, як заведено у людей похилого віку, на похорон і т.д.).

Ми на її гроші не розраховуємо абсолютно, якось це у сім’ї у нас неприйнято. Але просто шкода, що ці суми десь складаються (незрозуміло де, шукати в квартирі по кутах просто некрасиво), а їх можна було витратити на її ж комфорт, наприклад, вікна поставити в будинки нормальні, ремонт хоч трохи зробити в квартирі (у неї трикімнатна), меблі купити краще.

Ми, звичайно, їй допомагаємо зі своїх коштів, але в міру можливостей. Я запропонувала мамі своїй не віддавати пенсію їй повністю (зазначу, що пенсію для неї знімає моя мама і віддає їй повністю до копійки), а відкладати і купувати для неї якісь речі з одягу або для дому.

Мама моя сказала, що не зовсім це добре ось так ось забирати частину грошей, навіть якщо і витрачати потім на саму ж бабусю. Сама бабуся ні на що не хоче витрачати – каже, що їй уже нічого не потрібне. Чи це справді некоректно, як вважаєте? І як вчинити правильно, у такій ситуації?

КІНЕЦЬ.