Мені це дуже не подобається, ми придбали будинок, він оформлений на нього, хоча, працювала та заробляла 90% я, на питання чому не порівну — ображається, будь-яке грошове питання – образа, я відкрила свою справу, і він помалу втягнувся, почав працювати разом зі мною, переважно тим, що знаходив замовників. Іноді допомагав з доставкою та інше, але набагато менше роботи припадало на його частку, усі гроші були в нього, продукти та оплата всього була на ньому

Я вдруге одружена. 15 років тому вже тоді, коли пішла від першого чоловіка із двома дітьми, зустріла його. Він мене полюбив, а я його. Діти прийняли його з радістю. Він багато для нас зробив, ніколи й натяку не було, що діти не його.

Йому я подарувала ще двох дітей. Він не утримував нас особливо. Через рік після весілля ми потрапили в аварію і він був з травмою, отримав інвалідність. Довго не працював. Я постійно працювала, за все платила.

Ростила дітей, і особливо проблем не було. Потім я відкрила свою справу, і він помалу втягнувся, почав працювати разом зі мною. Переважно тим, що знаходив замовників. Іноді допомагав з доставкою та інше. Але набагато менше роботи припадало на його частку.

Усі гроші були в нього. Продукти та оплата всього була на ньому. І він виконував і виконує це на відмінно. Ми нічого не потребуємо. Але готівки я не бачу, якщо сама не попрошу. А це мені дуже не подобається.

Розмовляла з ним багато разів, все повз. Дійшло до того, що я почала брати замовлення за його спиною і витрачаю на університети для дітей, одяг, все зі своїх грошей. І він їх ще намагається присвоїти, випрошуючи. Реально, він може мати гроші, але він просить, щоб я підкинула 2000-4000 тис грн.

Мені це дуже не подобається. Ми придбали будинок, він оформлений на нього. Хоча, працювала та заробляла 90% я. На питання чому не порівну — ображається. Будь-яке грошове питання – образа. Постійно його все не влаштовує. Посмішки не бачу місяцями.

Ми ні про що не розмовляємо, крім як про роботу і ліжко, цим всим він мене реально дратує. Спати з людиною, яка зі мною не розмовляє, нікуди не ходить, я не можу фізично. Найбільше бісять довгі ласки та поцілунки.

Нас тримає разом лише робота. Навіть не діти. Місяць тому я сильно з ним посварилася. Висловила і про гроші та про неуважність та безглуздість нашого спільного існування. Мама його обурювалася, звичайно, брати-сестри вмовляли потерпіти, посилалися на мою втому і його.

А він сидів і мовчав. Загалом навіть не заперечив. Ми планували купити велику нерухомість, дали невеликий завдаток. Незабаром треба буде платити ще. Гроші мої та дитячі. Я маю отримати дуже велику суму. Але у мене закралася підозра, що мене реально використовують. Не знаю чому.

Що там збоку видно, га? Втомилася жахливо. Хоча роботу свою шалено люблю. А для чоловіка це просто заробляти гроші. Таке враження, що роботою відбуваю покарання. Ще свекруха бісить жахливо.

Робить гидоти нишком. При чоловікові вона одна, за його відсутності інша. Постійно при ньому мене дістає питаннями, їжу передає, на кшталт пиріжків. А сама терпить мене через гроші.

Ну, іншу невістку, чоловік якої не так допомагає, реально погане пронього розповідає. Може, у мене параноя? Але я ні підтримки, ні кохання, ні поваги не відчуваю від чоловіка. Ось чесно, таке почуття, що він зі мною лише тому, що йому так зручно. Підтримайте або відкрийте очі.


КІНЕЦЬ.