Коли Людмила втратила чоловіка, її життя зазнало багато змін. Квартира, де вона раніше перебувала з любов’ю та радістю, тепер здавалася надзвичайно пустою . Її дочка, яка жила й навчалася у іншому місті, час від часу приїжджала до неї на вихідні. Проте Людмила постійно поставала перед фінансовими труднощами, що спонукало її поїхати за роботою за кордон.

Її кума працювала в Польщі, і Людмила вирішила приєднатися до неї там.

Людмила виділяла значну частину своїх заробітків на підтримку дочки і навіть допомагала сестрі, у якої було двоє дітей,. Вона намагалася допомагати своїм племінникам  з одягом або їжею, коли це було можливо.

Кілька років минуло з моменту переїзду Людмили. Одного разу її дочка Христина поділилася новиною, що її хлопець зробив їй пропозицію, і вона погодилася, тому потрібно починати підготовку до весілля. Звичайно, як більшість молодих дівчат, Христина мріяла про розкішну весільну церемонію та витончену сукню. На жаль, родина її нареченого не мала фінансових можливостей оплатити такий розкішний банкет.

Сім’ я поклала надії на Людмилу, сподіваючись, що вона зможе допомогти, оскільки працює за кордоном і, як говорять, має хорошу зарплату.

Людмила працювала наполегливо протягом шести місяців, щоб організувати розкішне святкування для дочки. Однак, попри всі свої зусилля, вона все ще не мала достатньо коштів і змушена була позичати гроші у друзів. Згодом Христина та її чоловік переїхали до квартири Людмили після весілля і знову звЕрнулися до неї за фінансовою допомогою, цього разу для покупки нових меблів та побутової техніки. Звичайно, Людмила завжди давала кошти.

Попри кілька років роботи за кордоном, вона не змогла накопичити навіть невелику суму.

Перед Різдвом Людмила вирішила повернутися додому на кілька днів, щоб відпочити з родиною.

Проте, коли Христина дізналася про плани матері, вона повідомила, що вони не зможуть зустріти її, оскільки вони збиралися провести свята у родичів чоловіка. Людмила мала надію до останнього моменту, що вони можуть змінити плани, але її сподівання були даремними.

Коли вона відчинила двері до порожньої квартири, її речі були єдиними, хто привітав її. Бажаючи зустрітися з сестрою та передати їй та її дітям подарунки, Людмила зв’язалася з нею. Однак, її сестра відмовила її, сказавши, що її підруга забере подарунки наступного дня біля будинку Людмили. Вона сказала, що вона зайнята гостями і не може продовжувати розмову. Людмила сподівалася на запрошення відвідати сестру, але цього не сталося.

Вона святкувала цю подію самотньо. Наступного дня ніхто не прийшов додому, і лише ввечері дочка надіслала їй повідомлення, що вони відвідають ще сестру чоловіка і запроп онували Людмилі насолодитися відпочинком у самотності.

У вечір перед запланованим від’їздом дочка та зять повернулися, шоковані тим, що всі її валізи були розпаковані, а речі розкладені по квартирі.

Людмила передала їм подарункові пакети та пояснила, що вона втомилася від Польщі і знайшла роботу в Україні. Зарплата невелика, але як літня жінка їй не по трібно багато грошей.

Наступного ранку, коли Людмила прокинулася, вона почула розмову дочки та зятя. Чоловік висловлював своє незадоволення тим, що теща покинула попередню роботу, оскільки він розраховував на її зарплату для отримання авто у кредит. Людмила удала, що не чує нічого, спокійно увійшла до кухні і почала снід ати.

З того моменту проблеми родичів більше не стосувалися її. Вона вирішила жити лише для себе.

КІНЕЦЬ.