От якби мені хтось колись сказав, що я писатиму сюди і проситиму поради та допомоги, ніколи б в таке не повірив би, бо то зовсім не моє, але поділитися мені зараз просто ні з ким.

Прошу поради у вас, як мені бути, як пояснити власній дружині досить таки очевидну річ?

Напишу вам трішки про себе і нашу сім’ю, щоб було зрозуміло про що я і звідки зараз всі наші проблеми.

Мене звуть Андрій, 54 роки мені на сьогоднішній день, зараз я досить таки успішний бізнесмен.

Почну з того, що зі своєю дружиною я ще знайомий зі шкільної лави, жили ми тоді по сусідству. До слова скажу, що жили, правда, бідно, обоє з робочих сімей, про розкіш тоді якусь й гадки не мали.

Одружилися, перспективи у нас самих теж були досить туманні.

Я знайшов роботу, зарплата наче була й непогана, на той час, але її не платили місяцями. Дружина хотіла розлучитися, казала, що нам так на життя точно не вистачить, бо й сама заробляла мало.

Я і сам розумів, що з мене поганий годувальник і хорошого майбутнього не бачити нам, якщо я не потурбуюся добре про сімейний добробут.

Тоді я пообіцяв їй обов’язково за 10 років досягти успіху, і ми з нею будемо жити в достатку, і зайнявся бізнесом.

Спочатку було дуже важко, грошей дуже не вистачало та ощадливість дружини дуже виручала нашу сім’ю, хто б там що не говорив.

Моя Ольга могла буквально з нічого накрити смачний стіл, зшити собі і дітям гарний та якісний одяг, знайти щось вигідне в магазині за хорошою ціною та акцією.

Згодом справи пішли в гору, бізнес добре розкрутився, я став поважною людиною в місті.

Як зазвичай таки буває, наш новий соціальний статус вимагав іншого способу життя, ми повинні були відповідати своєму становищу.

Згодом ми таки змінили квартиру на більш простору та велику, купили шикарну машину, дочки поїхали до Англії навчатися. Все у нас дуже добре! Живи та радій життю! Якби не одне але.

Справа в тому, що моя власна дружина ніяк не може забути про наше колишнє життя, економить буквально на всьому, хоча грошей стало багато.

Наприклад, вона часто купує продукти зі знижкою – неліквід або ледь прострочені продукти, яким залишилося ще день-два.

Пішли ми якось в ресторан, так вона меню вголос читала, починаючи з цінника, і при цьому голосно коментувала, що все занадто дорого коштує і нам не потрібно цього купувати, нащо я її привів у такий дорогий заклад!

Друзі якось нас запросили в заміський клуб відпочити, а моя дружина набрала з собою консервів, щоб там не витрачати гроші на ресторан, ще й дволітрову бутилку води взяла з собою, щоб не купувати, нам через це ще й зауваження зробили при всіх.

Стриже мене завжди сама, виходить дуже негарно, зате безкоштовно!

Дружинам друзів розповідає, як економить на комунальних послуги, носить, вибачте, колготки роками, купує мені шкарпетки в секонд хенді і вибирає найдешевші продукти.

Всі дивляться на неї враженими очима, адже все добре розуміють і помічають.

Ні, звичайно, ми не народилися із золотою ложкою, довелося багато років нам жити у бідності, але зараз у нас все зовсім змінилося на краще, дякувати долі.

Як пояснити дружині, що пора припинити економити, що мені дуже соромно за її поведінку?

Життя у нас зараз хороше та забезпечене, після стількох років бідового життя, ми зараз можемо багато собі дозволити.

Я кохаю свою дружину, і ми вже не молоді, досить на всьому економити, хочу аби і вона просто насолоджувалася життям, а не рахувала кожну крихту хліба.

Чи можна мені змінити Ольгу? Ми свої статки заробили важкою працею, але у нас зараз гроші є. Чому вона не може просто радіти життю, а й далі живе наче дуже бідова?

КІНЕЦЬ.