Анатолій щодня спостерігав зі свого кабінету, як просто одягнена дівчина милувалася дорогою сукнею у вітрині сусідньої крамниці.

Його колега Поліна запропонувала купити сукню для дівчини, яка зацікавила Анатолія. Цікавість перемогла, і Анатолій подався за сукнею.

Тим часом Поліна дізналася, що дівчина працює у місцевому продуктовому магазині.

Купівля Анатолієм сукні збіглася з нещасним випадком, у який потрапила дівчина, Світлана; дівчину збили скутером та довелося її госпіталізувати. Засмучений цим, Анатолій відвідував її у лікарні, залишаючи невеликі подарунки. Ночами вони спілкувалися через повідомлення, поглиблюючи зв’язок.

Після виписки Анатолій запросив Світлану на вечерю і подарував сукню, що стало несподіванкою для Світлани, яка нічого не підозрює. Вона зі сльозами на очах пояснила, що сукня призначалася не їй, а її бабусі, яка дуже мріяла про неї, але не могла собі дозволити.

Зникнення сукні з вітрини стало причиною її поганого настрою, через який вона не помітила скутер, що насувається, що і призвело до нещасного випадку.

Незважаючи на непорозуміння, Світлана була вдячна Анатолію за його доброту та увагу. З того часу їхні стосунки розцвіли та привели до весілля.

На знак поваги до їхньої унікальної історії бабуся Світлани одягла на їхнє весілля заповіту сукню. Іноді щастя зовсім поряд; варто лише помітити його!