Олена Федорівна, була головною бухгалтеркою. Вона прийшла на цю посаду у 28, пройшовши серйозний відбір.

Вона дуже швидко піднялася кар’єрними сходами, бо була чудовим фахівцем!

Проте Олена Федорівна не переставала вчитися, закінчувала різні курси, підвищуючи свої навички.

Тому й не дивно, що жінка поводилася зухвало зі своїми підлеглими…

Гордість та амбіції переповнювали її!

А вже про прибиральницю Катю, дівчину років двадцяти і говорити нема чого.

Олена Федорівна зі своєю заступницею Іриною Олексіївною, любили пліткувати про всіх за чашкою чаю.

Але найбільше, вони любили попліткувати і похихотіти про Катю…

Вони спеціально розкидали обгортки з цукерок, різні папірці, повз відро для сміття.

Посуд після себе спеціально не мили. Але Катя жодного разу не показала вигляду, що вона незадоволена.

Мовчки прибирала, не звертаючи уваги, ні на смішки, ні на єхидні погляди всього цього колективу.

А потім, пропрацювавши зиму й частину весни, вона раптом звільнилася…

Після її відходу до них влаштувалася жінка вже у віці, яка була завжди всім незадоволена.

Вона могла і насваритися, якщо бачила купу папірців на підлозі і посуд за ними ніколи не мила.

Олена Федорівна, якось зайшовши у відділ кадрів, побачила на столі стоси особистих справ працівників.

Зверху лежала справа Каті. Вона взяла її в руки.

– Жаль дівчину, така доля у неї важка – сказала працівниця відділу кадрів. – Живуть вони недалеко від мене. Батька давно немає, мати гульбанила, а потім дуже заслабла.

Ось дівчинка й виживає, як може, ще й навчається на вечірньому відділенні, сама в інститут вступила.

Я так захоплююся її силою волі й терпінням!

Олені в той момент стало навіть соромно, що вони так ставилися до дівчини.

Але назад вже не повернеш – що зроблено, то зроблено…

…Минуло понад десять років. В Олени трапилися великі неприємності – її керівники набрали купу кредитів і добряче її підставили.

Директор виїхав за кордон, а Олені, як головній бухгалтерці, призначили виплачувати борги фірми, бо на документах стояв і її підпис…

На щастя для неї все обмежилося тільки величезними виплатами і звільненням.

Олена думала, що її візьмуть на іншу роботу, як відмінного фахівця, але репутація у неї була підмочена і на посаду її ніхто не хотів брати.

Довелося їй влаштовуватись простою менеджеркою. Але там зарплата була маленька, все йшло на кредит, який їй треба було виплачувати ще років зо два і вона вирішила знайти підробіток.

Відкрила інтернет і почала дивитися оголошення.

Олена раптом зрозуміла, що може влаштуватися… Тільки прибиральницею!

Але робити нічого… Вона зателефонувала по одному номеру, там була потрібна прибиральниця в будинок, двічі на тиждень.

Вона зателефонувала і спитала, чи потрібна їм ще прибиральниця.

Приємний жіночий голос відповів:

– Так, потрібна. Ви можете підійти зараз, якщо вам зручно?

– Добре, буду через пів години.

Хазяйка великого особняка, приємна, молода жінка, запросила її увійти.

Вона показувала їй будинок, розповідала, що входитиме в обов’язки Олени…

Олена дивилася на жінку і не могла зрозуміти, де вона її могла бачити.

– Вибачте, а ми раніше з вами не зустрічалися? – запитала Олена.

– Олено Федорівно, а ви мене не впізнали?! – раптом сказала та.

Олена придивилась до неї і ахнула від несподіванки.

– Так, я Катя, працювала у вас в офісі прибиральницею, коли навчалася на останньому курсі інституту. Як же це було давно, стільки змін у житті і моєму, й у вашому…

– Господи, як мені соромно перед вами за моє минуле ставлення до вас, вибачте мене. І зараз мені незручно за моє нинішнє становище. Тепер я до вас наймаюся. Правильно, я покарана за свою зарозумілість… Я піду, вам, мабуть, неприємно мене бачити…

– Ну, що ви, я зовсім не тримаю ні на кого зла! Що було, то було. Я не проти, що ви будете в нас працювати, адже я знаю, ви людина відповідальна…

…Катерина Валеріївна, запропонувала хорошу зарплатню Олені Федорівні.

Вона пропрацювала у них прибиральницею близько року.

А потім чоловік Каті, бізнесмен, узяв її до себе на посаду фінансистки з хорошою зарплатою за протекцією його коханої дружини, яка теж працювала у їх спільній фірмі…

КІНЕЦЬ.