Ми нещодавно з чоловіком придбали квартиру у столиці. Це було нелегко, ми кілька років до цього жили в орендованих квартирах, багато працювали і збирали гроші. Коли родичі мої довідалися, що ми жилу площу придбали, стали по черзі навідуватися в гості, багатозначно та задумливо оглядати апартаменти.

— Не треба було їм говорити, — зітхнув чоловік.

– Раніше такого напливу не спостерігалося, спокійно жили.

-Так це не я, це мама. А наступного дня, ввечері, коли ми вже збиралися лягати спати, несподівано подзвонили у двері. На порозі виявилася моя сестра з дитиною на руках і валізою. Вона широко посміхнулася мені, щоправда, усмішкою далеко не голлівудською.

Там не вистачало двох зубів, як мінімум.

-О, Сеструха , привіт! Вона вручила мені в руки дитину і проштовхнулася всередину.

-Зустрічай нових мешканців! Я як дізналася про те, що ви куnили квартиру, відразу зрозуміла, що це мій щасливий квиток! Даньку треба прописати, щоб вона у дитячий садок пішла, та й мене, щоб роботу нормальну знайшла. А далі все простіше ! Зустріну якогось красеня з квартирою, звалю його наповал своєю неземною красою і…

-Так, ти точно звалиш. Я з сумнівом подивилася на її колготки з тигровим принтом .

-Чого?

-Нічого, nродовжуй. Звалиш на підвал і що?

-І переїду до нього! Так ось, ти завтра на роботу не ходи, ти з Данею посидиш, а я хочу подивитися місто! Ох, ну заживемо ж ми! Сестра залізла в холодильник, дістала ковбасу і радісно почала жувати.

-О, а у вас і йогурт є. Даню, хочеш йогурт? Я вже все придумала. До кімнати зайшов чоловік. Замислено глянув на сестру, на мене, на валізу, на дитину, а потім знову на мене. Я легенько знизала плечима.

— Її в дитинстві вкусила людина зі слабоумством чи це вроджене?

— Начебто вроджене. -Зрозуміло.

— Олег, привіт! А що це ви там шепочетесь?! — обурилася сестра. Олег згріб її в оберемок, виставив за двері, засунув у руки дитину і валізу, без зайвих слів зачинив двері прямо перед носом.

Вже через двері ми ще дві години слухали нецензурну лексику та прокляття. Пару реплік навіть записали, щоб запам’ятати та використати. На ранок мені зателефонувала мати, заявила, що я невдячна стерва, що сім’ї не маю. Чесно кажучи, я не дуже засмутилася. Ось такі справи…

КІНЕЦЬ.