Я пенсіонерка, вже рік як на пенсії. І щоб не втрачати жаги до життя, я вирішила в цьому році серйозно дачею зайнятися. Я і до того садила на дачі трохи овочів, але цього разу я вже грунтовно підійшла до цього питання.

За ті гроші, які у мене були відкладені, я зробила капітальний ремонт в будиночку на дачі.

Весною я засадила всі 12 соток землі, посадила я не тільки традиційні картоплю, моркву і цибулю, але і помідори, перець, огірки, одним словом, посадила все, що можна було.

Зробила я все це сама, бо часу в мене тепер більше, ніж достатньо. Як тільки стало тепліше, я переселилася на дачу і живу там досі, додому планую аж тоді, але коли похолодає.

Урожай я збирала поступово, щось в погреб, щось в банку, а решту я віддавала доньці або свасі.

Сваха моя ще працює, вона не має часу копирсатися в городі, тому вона приїжджала до мене на суботу-неділю, і відпочине трохи, і продуктів собі набере. А мені що? Мені – не шкода! Я отримую задоволення від того, що працюю, я за цей рік на дачі наче помолоділа, бо поки працювала, то не мала часу на такий “відпочинок для душі”.

А в середині вересня у мене був день народження, дата не кругла, тому я вирішила нічого не відмічати. Нарвала сама собі у себе в саду букетик айстр і вирішила, що проведу цей день на самоті. Та не дала мені цього зробити моя сваха, яка приїхала без попередження.

Я її і не чекала, бо ж то робочий день, а вона, виявляється, заради того, щоб приїхати, мене привітати, відпустку за свій рахунок взяла на кілька днів.

Приїхала сваха до мене не з пустими руками, а привезла з собою торт “Київський”, який я дуже люблю, і маленький конвертик. Я його не відразу відкрила, бо то якось не красиво, а коли сваха поїхала додому, і я, все ж, в нього заглянула, я була ошелешена – всередині я побачила 2 тисячі гривень!

Для нашого часу це чималі гроші, адже сваха теж багато не заробляє. Якби у мене хоч ювілей який був, я би зрозуміла, а так?

Я хотіла повернути ці гроші свасі, але вона навідріз відмовилася, навіть попередила, що образиться, якщо я надумаю щось подібне робити, мовляв, вона – від щирого серця.

Сваха моя – насправді дуже хороша людина. Вона щира і добра, мені з нею дуже пощастило.

Їй до пенсії ще рік залишився, то ми з нею домовилися, що як тільки сваха вийде на пенсію – їдемо разом в Італію, будем заробляти гроші на квартиру для нашої онучки.

КІНЕЦЬ.