Коли бабуся Катя захворіла і не могла вийти з дому, вона зрозуміла, що в неї вдома немає хліба.

Замість того, щоб звернутися за допомогою до сусідів вона вирішила обійтися без нього. Для бабусі Каті це було незвично, вона ніколи не була такою залежною від інших.

Якось вона попросила у сусідів хліба та молока і чекала на них цілий день. Цей випадок допоміг їй зрозуміти, що без деяких речей вона може обійтися.

Це відкриття змусило бабу Катю кинути виклик собі. Коли в неї вкрали гаманець, у якому була більша частина пенсії, вона вижила із мінімальними продуктами до кінця місяця.

Вона могла б попросити допомоги своїх дітей, але навіть не розглядала цей варіант.

Баба Катя пекла, використовувала чайне листя, розтягувала те, що в неї було до останньої краплі. Діти, що заглядають до неї рідко, помічали її схуднення, але вона відмахувалася від їхніх питань щоразу.

Бабуся Катя завжди жила за принципом: не звертатися за допомогою, щоб не влазити у борги та зобов’язання на все життя. Це було не просто правило для її похилого віку, вона слідувала йому все життя і прищеплювала його своїм дітям.

Вона вважала, що потрібно самостійно впоратися зі своїми проблемами і не почуватися боржником. А як Ви ставитеся до цього принципу? Думаєте це правильно?