ЧОЛОВІК ПОСТІЙНО СТАВИТЬ В ПРИКЛАД ДРУЖИНІ СВОЮ МАМУ! А ЩО МЕНЕ З НИМ ТРИМАЄ ЩОСЬ ВЗАГАЛІ? ШТАМП? ВЕСЬ ЧАС МАМА, МАМА, МАМА…. Я-ТО ДУМАЛА, ЩО МИ ОДРУЖИМОСЯ, СТАНЕМО ЖИТИ РАЗОМ І ЦЯ ЙОГО ЗВИЧКА ПРИ КОЖНОМУ ВИПАДКУ МЕНІ МАМУ СВОЮ В ПРИКЛАД СТАВИТИ, ПРОЙДЕ!

– А мама в пельмені кидає шматочок сала, – сверлить Діма над вухом. – І лаврушку ще додає.

Так, навіть пельмені його дружина Ліка не в змозі приготувати, як треба, і так у всьому: мама то, мама це.

– А мама на простирадла гумки по кутах нашила, щоб вони не задирались. – Діма тут як тут, коли Ліка починає заправляти вранці ліжко і поправляє задерши вночі куточок.

– Ну, а я – НЕ нашила! – роздратовано відгукується Ліка.

Вона вже трохи звикла до всіх цих зауважень, і вони її вже не зачіпають так як раніше. Навіть навчилася одному прийому – глибоко вдихнути і не дихати, і дорахувати до 10.

Ліка заскочила після роботи в магазин і тепер тягне важкі пакети з продуктами додому. А на порозі чоловік, тут же вивуджує з пакета гель для душу:

– А чому ти не взяла з цитрусовим ароматом? Мама завжди такий бере, дуже бадьорить, знаєш, не те що ось цей, з лавандою, від нього взагалі заснути можна. Мама завжди каже – лаванда…

Далі Ліка вже не слухає, вона дорахувала до 10 і тепер вона думками в красивому місці з водоспадом, де навколо тропічний ліс, ось вона пірнає в озеро, виринає біля водоспаду, відкриває очі і бачить… Свекруха, яка посміхаючись простягає їй цитрусовий гель для душу …

Бр-р… Ліка струшує головою, це Діма тягне до неї бутилку гелю для душу і тикаючи пальцем до складу щось віщає про те, що цей гель може викликати випадання волосся, так мама говорить.

– Ну залиш цей гель мені. -каже Ліка, виходячи з трансу. – Я їм буду ноги і пахви мити, щоб волосся не було.

Вона вже і сарказму навчилася, за той час, що вони з Дімою разом. Але Діма жарт не оцінили, щось буркнув і став розбирати сумки.

– О, а що за масло нове? Ти таке вже брала раніше? – чути з кухні. – Мама завжди бере то, з червоною смужкою і коровою, смачне, а що ти його не взяла, як зазвичай?

– А то, що воно все «з коровою», це масло, і все масляне, і все смачне, якщо це не спред. – Стомлено відгукується дружина, знімаючи черевики і пальто.

«А що мене з ним тримає щось взагалі? Штамп? Весь час мама, мама, мама…. Я-то думала, що ми одружимося, станемо жити разом і ця його звичка при кожному випадку мені маму свою в приклад ставити, пройде!»- розмірковує Ліка.

Вона все частіше думає про те, що не ту людину вибрала, і все більше він у неї викликає огиду, особливо коли про маму свою каже.

А це трапляється по сто разів на дню. Вони давно з’їхали від батьків, але таке відчуття, що свекруха з ними переїхала. І це ніби назавжди.

Ліка намагається гнати від себе всі ці думки. «Ну колись же повинен хлопчик вирости!» – втішає вона сама себе.

«Подруги геть скаржаться – підозрюють чоловіків у зрадах, у кого-то чоловік п’є, кого-то б’є, а у мене всього лише до мами прив’язаний більше, ніж хотілося б».

Вранці Ліка збирається на роботу:

– Дім, я спізнююся, штани твої в шафі на другій полиці, і кава собі сам сьогодні звари.

– А штани пом’яті? Як я в них піду, у мене сьогодні зустріч! – Відгукується з ванної Діма.

– Ну погладь сам, я поспішаю, спізнюся на роботу!

– А мама завжди з вечора мені сорочки та штани гладила.

– Так що ж ти на мамі своєї тоді не одружився! – В серцях вигукує Ліка, обувшісь і вискочивши з квартири. Краєм вуха чує з ванної розсерджений «Чого???» чоловіка, перед тим як закрити вхідні двері.

Увечері буде в гіршому випадку сварка. У кращому – Діма образиться і кілька днів від нього не буде чутно ні слова. А значить у Ліки непередбаченувана відпустка від «мами»

КІНЕЦЬ.