Я росла у такій родині, де жінка повністю кориться своєму чоловіку. Такі стосунки були в моєї бабусі, мами. А потім і сама вийшла заміж. У мене не виникало тоді сумнівів чи з такими стосунками щось не так.

Вийшла я заміж, переїхала на квартиру коханого. Я мала непогану роботу, а мій чоловік працював викладачем з фінансів. Тому весь бюджет був на ньому. Навіть моя зарплата. Одразу після весілля він наполіг, щоб моя зарплата перераховувалась на його карту. Я його послухала

Коли мені потрібна була нова куртка чи подруги кликали в кафе я чемно підходила до чоловіка і просила в нього грошей. Ми економили, але при необхідності обговорювали кожну покупку.

Якось за такою зустріччю з подругами зайшла мова про фінанси у сім’ї. Та коли дійшла черга до мене дівчата слухали мене з відкритими ротами.

– Як це твоя зарплата приходить на його карту?

– Ти що навіть не бачиш власних грошей? Ти ж витрачаєш сили, час, нерви! А потім йдеш і випрошуєш свої ж гроші?

Я послухала їх і тоді вперше про це задумалась. Дійсно, а навіщо йому всі мої гроші? Невже мама і бабця робили так само? Я ж навіть сумочкою себе побалувати не можу.

Муляла ця думка до того моменту поки я не відкрила ще одну карту. В кінці місяця я підійшла до бухгалтерів на своїй роботі і попросила, що зарплату висилали на неї. Чоловіка не попереджала, він і так все зрозумів у день зарплати.

– Що це означає, де гроші? – дивувався він.

– Нічого, просто змінила карту.

– Навіщо? Ми ж домовлялися про спільний бюджет!

– Так, але я вирішила, що маю право на свої гроші. Ми так само будемо обговорювати покупки. Не бачу нічого страшного.

Того дня ми з чоловіком так посварилися, що він пригрозив розлученням. Наступного ранку до мене видзвонювала мати і бабуся. Я подумала, що вони хочуть підтримати мене, але натомість нагримали і сказала повернути все як було, що я зневажаю свого чоловіка.

Вперше я подивилась на наші стосунки зі сторони і зрозуміла, що ніякого кохання між нами немає. Як людина через гроші може подати на розлучення, хіба це така глобальна причина?

Ми таки розлучилися. Подруги були моєю єдиною розрадою. Одна з них запропонувала пожити у неї, бо чоловік зразу сказав збирати речі. Інші подарували мені книги з фінансової грамотності та допомогли знайти більш оплачувану роботу.

Попри стреси і переживання я покращила рівень свого життя. Тепер я не повинна показувати чоловіку всі чеки чи пояснювати чому я купила дорожчу шоколадку. Я нарешті відчуваю свободу. Шкода, що зрозуміла це тільки зараз.

КІНЕЦЬ.