Потенційний найкращий день у житті Інни обернувся її с правжнім kошмаром, і все не так передбачувано, як ви могли подумати.

Хлопець Інни, Льоня, зробив їй пропозицію при всіх її родичах, а коли родичі пішли, хлопець сказав своїй нареченій: – Цю каблучку носити тобі, тож половину я сплатив сам, а іншу половину оплачувати, отже, тобі.

– Стій, що? Це ж обручка. Ти про що?

– Інна не повірила своїм вухам. Вона подумала, що Льоня жартує, проте обличчя у хлопця було дуже серйозне.

– Ну, обручку ж носитимешти, а не я?! З якого дива я повинен за неїплатити?

– Обурювався хлопець, – це твоя каблучка, твоя і турбота.

– Гаразд, Льонь, я подумаю над твоєю пропозицією! – грубо відповіла Інна.

– Над якою? – Над обома!

– Тоді поспішай, у тебе мало часу, а якщо точніше – 24 години. Я купив обручку у знайомого, він сказав, що я можу повернути обручку протягом дня.

– Ах, ти про все подбав, значить?

– Інна погрозливо подивилася на свого нареченого, – як перед рідними вироблятися, так ти в перших рядах, а як за обручку коханій платити, то змиваєшся?

– Дуренька, я це для тебе роблю, щобусітобі заздрили, який у тебе чоловік золотий, а ти цього не розумієш.

– А рідні зрозуміють, що каблучказникла, – перебила його Інна.

– Я куплю інше, подешевше, – гордо відповів Льоня.

– Так вони ж помітять підміну, – не вгамовувала Інна.

– Я знаю хлопців, які роблять точні копії дорогих прикрас, усе під контролем.

– Ах, під контролем усе?

З цими словами Інна кинула кілька речей у рюкзак і поїхала до мами. Вона все розповіла мамі, а та почала наполягати на тому, щоб дочка покинула цього скнару і більше про нього не згадувала. Але ж люди не роботи…

Любить Інна цього скнару, але й головою розуміє, що він на самому романтичному етапі так себе повів, отже очікувати від нього чогось адекватного надалі не варто…

КІНЕЦЬ.