Зі своїм чоловіком Андрієм я познайомилася ще на першому курсі інституту.

Ми з ним тоді вже почали зустрічатись і вже на третьому курсі він зробив мені пропозицію від якої я не могла відмовитись, адже рахувала, що кращого чоловіка мені не знайти. Андрій був добрим, чуйним, красивим і дуже спокійним.

Згодом ми з ним одружились.

Ми відразу орендували окрему квартиру та почалося сімейне життя.

Андрій щиро мене кохав, кращого чоловіка я не зустрічала і вважала, що мені дуже пощастило з заміжжям. Він був чоловіком мрії кожної жінки.

А коли ми закінчували навчання, то стали думати про дітей, але вирішили почекати поки отримаємо дипломи.

Якраз в цей момент в нашу групу перевівся з іншого інституту один симпатичний хлопець.

Звали його Дмитро. Якось в нас була вечірка, зібралися своєю групою.

Андрій зі мною не пішов так як навчався в іншій групі і в них була своя вечірка.

Спочатку Дмитро запросив мене на танець, а потім я прокинулась у нього вдома.

Мені було дуже шкода за свій вчинок, прикро від того на душі, ніколи не очікувала, що зможу так вчинити, але Андрієві я нічого не розповіла, просто навіть не наважилася.

Я йому сказала, що ночувала у подруги і він мені повірив.

Після того вечора, я почала іноді зустрічатись з Дмитром. Я навіть не знаю чому я це робила, напевно, він просто дуже подобався мені.

А в цей час, я говорила неправду людині, яка мені довіряла в усьому, людині, яка мене кохала, як ніхто і ніколи мене більше не покохає.

Як ви вже зрозуміли, все таємне, завжди стає явним.

Андрій, все таки, згодом про все здогадався і я не змогла йому заперечити.

Я дуже просила чоловіка вибачити мені, я дуже шкодувала про свій вчинок, напевно, вчинила його, бо була молода і нерозумна зовсім, не цінувала, на жаль, що я мала.

Ми розлучилися, Андрій не зміг пробачити мені.

Відтоді минуло вже три роки, я зустрічаюся з іншим чоловіком, але це все не те, я не можу не думати про Андрія.

Я навіть іноді, називаю свого хлопця його іменем.

Я зараз дуже добре розумію, що сама в усьому винна, але не можу його забути і всі думки лише про нього. Як з цим впоратися вже просто не знаю.

Мій чоловік і досі живе сам, знаю від наших родичів, що він так і нікого не зустрів, постійно багато працює. Я хочу повернути нашу сім’ю.

Прошу дуже мене не засуджувати, я вже зрозуміла сама свою помилку. Хочу, щоб порадили мені, як можна повернути чоловіка?

КІНЕЦЬ.