Нещодавно у нашому домі міняли вікна і на кілька днів поїхала до сина. Це була чудова нагода побачити, на що йдуть наші з чоловіком пенсійні гроші, за які ми утримуємо синову сім’ю

Я живу з чоловіком у невеличкому містечку за містом. Маємо одного сина, але той уже дорослий. Він кілька років тому зі своєю сім’єю виїхав до міста. Відтоді там і живе.

Нещодавно у нашому домі міняли вікна. Чоловік залишився разом з майстрами, а я поїхала на кілька днів до сина. Це була чудова нагода, щоб більше часу провести з онуком й для невістки прислужитися.

Проте після цього візиту я нарешті зрозуміла, куди діваються усі гроші молодого подружжя. Для себе я остаточно вирішила, що більше жертвувати їм свою пенсію не буду!

Річ в тому, що у них в холодильнику виключно дорогі продукти. Наприклад, якщо вони знають, що потрібно виплачувати іпотеку, то можна купувати спред, а не дороге вершкове масло. І суп слід варити на кістках, а м’ясо додавати лише у свята. Та й про напівфабрикати потрібно забути, адже домашнє завжди дешевше.

А ще син з невісткою звикли кожного тижня балувати себе сушами й вечеряти в ресторані. Обурило й те, що під час прогулянок їм обов’язково треба купити каву. І на роботу вони не беруть їжу в контейнерах, а харчуються в кафе чи фаст-фудом.

Щодо туалетного паперу й пакетів для сміття, то це окрема розмова. Я розумію, що ними користуватися дуже зручно, але на деякий час їх можна замінити на папір й одноразові кульочки з магазину.

Та й посуд можна вимити содою чи оцтом, а не дорогими мийними засобами. Екологічніше буде!

Шкарпетки з дірочкою у них зразу в смітник йдуть, хоча їх з легкістю можна зашити й ще неодноразово вдягнути.

Хіба можна жити в таких розкошах, якщо потрібно виплачувати борг?

Тепер ми з чоловіком маємо чітку позицію: нехай діти самі себе забезпечують. Ми більше нічим помогти їм не зможемо. Нехай забудуть про нашу фінансову підтримку.  А ми нарешті назбираємо на відпочинок, про який так давно мріяли.

А як ви вважаєте ви?

КІНЕЦЬ.