Алла завжди намагалася бути обережною у своїх витратах. Вона ретельно відкладала частину своєї зарплати на особисті потреби та дозволяла собі щось купити лише у разі гарних знижок. Все це робилося заради того, щоб уникнути непотрібних конфліктів із Михайлом , який був вкрай вимогливим до фінансів.

Одного разу, повернувшись додому після довгого робочого дня, Алла помітила, що її старі кеди, які служили їй вірою та правдою кілька років, вже настільки зносилися, що почали пропускати вологу навіть під час невеликого дощу.

Наступного дня вона побачила рекламу про розпродаж в одному з магазинів взуття та вирішила, що це ідеальний момент для покупки нової пари.

Отже, купивши нові кеди, вона повернулася додому, сподіваючись, що Михайло не помітить заміни. Але, як виявилося, він був уважнішим, ніж вона думала. — Скільки ти віддала за них? – почав він, побачивши нове взуття.

— Я купила їх за знижкою, Мишко.

Вони були вдвічі дешевші, — відповіла Алла, намагаючись звучати якомога переконливіше.

– Ти завжди знаходиш виправдання для своїх витрат! — вигукнув Михайло. Алла відчула, що її терпіння закінчується.

— Мишко, це мої гроші.

Я працюю щодня, щоб їх заробити. Невже я не можу дозволити собі купити нову пару взуття, коли стара вже протікає? Михайло зрозумів, що переборщив із реакцією.

— Пробач, я просто… — почав він, але Алла перебила його.

— Нам треба щось змінити у своєму житті, Мишко.

Я не можу більше жити у постійному страху твоєї реакції на мої витрати. Цей інцидент став поворотним моментом у їхніх стосунках. Вони зрозуміли, що необхідно довіряти один одному та поважати особистий простір та рішення партнера. З того дня вони почали менш дбайливо ставитися до своїх фінансів і навіть запланували невеликий відпочинок на березі моря.

КІНЕЦЬ.