-Оля, ну що це за сукня? Де ти береш такий несмак? Соромно йти прямо з тобою! Там знаєш, які люди будуть? Все має бути ідеальним, сподіваюся, вони укладуть з нами контракт. Іди, шукай щось інше.

І так тривало останні 3 роки.

Дмитро став великим начальником, і це позначилося на сімейному житті. Він став соромитися свою дружину. Оля не була схожа на розкішних жінок, з якими приходили на зустрічі та заходи його колеги та друзі.

То йому зачіска її не подобалася, то одяг, то колір нігтів. Все було не так і не те.

-Оля, ти б до тренера була сходила, подивись, на яка ти стала? Як тітка! Он в Олексія дружина старша за тебе, а виглядає, як дівчина! Доглянута вся, як з картинки!

І ти… Волосся рідке, ще й худа стала, треба б форми зробити!

Оля тільки зітхала, слухаючи претензії чоловіка. Ну, не хотіла вона нарощувати волосся, вії, їй подобалася натуральність. Та й вона не вважала, що у 35 років жінка має виглядати на 20. Усьому свій час. Але його слова ображали її. Адже раніше його все влаштовувало.

Жили щасливо, доки у нього не з’явилися гроші та заможні друзі. Він відчув себе “птицею високого польоту”.

-Дмитре, ти обіцяв мене в Італію звозити. І грошей дати на красу. Ти ж хочеш, щоб я виглядала на всі сто?

-Так любов моя. Поїдемо куди скажеш, але пізніше, коли гарний контракт буде в кишені. Дружині скажу, що по роботі треба, і вперед!

Оля вийшла від лікаря вся в сльозах. Її найгірші здогадки підтвердилися. Попереду тривалі процедури, втрата волосся… Як Дмитро віднесеться до цієї новини?

-Дмитрику… Я дуже заслабла… Сказали, якщо почати лікування, то нічого страшного не станеться… А я так боюся… Дмитре.

-Це ти без волосся будеш, чи що? Ось чого ти така худа стала, бо слаба… Це скільки ж грошей доведеться витратити. Сподіваюся, ти тут лікуватимешся, а не за кордоном?

-Звичайно, тут. У нас дуже хороші лікарі у місті. Волосся доведеться зістригти, швидше за все. В перуці я ходити не буду, краще хустку.

-Ой, з такою я з тобою нікуди ходити не буду, що люди скажуть. Мені за статусом потрібна гарна дружина, інакше інвестори не зрозуміють. Та й самому неприємно, я все-таки успішний бізнесмен, сама розумієш.

-Все я розумію, Дмитре. Пробач, що я заслабла…

Вранці Оля спакувала свої речі та з’їхала з квартири, в якій вона стала чужою для чоловіка. Вона – дружина не за статусом, навіщо його нервувати. Ясно ж, що не любить її…

Оля мала свою квартиру, яка залишилася від батьків. Там був склад непотрібних речей, які було шкода викинути. Нічого, вона наведе лад, і житиме, одна.

-Оля, ти куди це поїхала, на лікування вже чи що? А гроші? – подзвонив він їй наступного дня.

-Дмитре, я поїхала від тебе. Не хочу ганьбити такого успішного чоловіка. Не хочу, щоб мене соромилися. Документи на розлучення оформи сам, я все підпишу. Будь щасливий!

Оля вимкнула телефон. Їй не хотілося розмовляти із чоловіком. Майже колишнім. Нове життя, ну привіт!

Лікування проходило успішно. Оля ходила в квітчастій хустці, їй так було комфортно. Вона продовжувала ходити на улюблену роботу, де з розумінням ставилися до її ситуації та відпускали, коли треба було.

Весна. Пташки щебечуть, сонечко світить просто в очі. Оля ходила в темних окулярах і хустці, дехто із співчуттям дивився на неї, здогадуючись про причину.

Прогулюючись парком, Оля згадувала дитинство, коли вона гуляла тут з батьками. Раптом до її ніг прикотився м’яч.
-Ой, вибачте заради Бога. Це дочка моя, така незграбна, кинула м’яч не в той бік. Вибачте, будь ласка.

Оля побачила приємного чоловіка, до якого підбігла дівчинка років п’яти. У неї був дуже зляканий вигляд, від якого Олі стало смішно.

-Та нічого страшного, не хвилюйтесь. Як тебе звуть, пустунко?

-Марійка… А чому ви без волосся, ви ж тьотя?

-Ну без волосся легше, мити не треба, зачіску робити, і гребінець не потрібний.

-Вибачте за її запитання, дитина ж. Можна запросити вас на чашку кави?

Оля погодилася. Вдома на неї ніхто не чекав, а чоловік здався приємним, і дівчинка кумедна. Додому Оля прийшла у чудовому настрої, чого давно не було.

Сашко, так звали чоловіка, весь вечір приділяв їй увагу. Він був удівець, дружини не стало і він сам виховував дочку. Домовилися зустрітися ще раз.

Через три роки…

-Кохана, сьогодні йдемо на вечерю до ресторану. Познайомимося з новими колегами по бізнесу, вони з дружинами прийдуть теж.

-Сашко, та мені ніяково якось, глянь на мене.

-Ти найкрасивіша! Чого ти соромишся, свого милого животика? Ти прекрасна і нічого соромитись цього.

Прийшовши до ресторану, Оля застигла, побачивши колишнього чоловіка за столом. Він був із дівчиною за своїм статусом, усе, як він любив. Висока, з довгими білим волоссям, накачаними губами і величезним бюстом. Побачивши Олю, він здивувався.

Весь вечір він не зводив з неї очей. Вийшовши з туалету, вона побачила, що він її чекає.

-Олю, ну тебе прямо не впізнати. А як же твоє лікування? Ти чудово виглядаєш, і я так розумію, скоро з’явиться дитина? Ти вдало вийшла заміж, звичайно, він хлопець не бідний.

-Дмитре… Я дуже вдало знайшла свою людину, і гроші тут ні до чого. У нас вже є донька, і ось скоро синок народиться, я щаслива, як ніколи. Найрозумніший вчинок, що я пішла від тебе, і знайшла чоловіка, який мене любить, і я його. Втім, як і ти, бачу, що знайшов собі жінку, яка тобі підходить. І я вже видужала.

Оля неквапливо пішла до столика, де на неї чекав коханий чоловік.

А колишній дивився вслід, і думав, як вона змінилася і розквітла, його Оля… Адже колись і вони були щасливі… В минулому житті.