Якось Оксана наткнулася на чат під назвою “Шукаю дружину”. На її подив, чоловік на ім’я Олександр зібрав там безліч жінок, представившись вченим, бізнесменом та спортсменом. Він шукав гарну та привабливу дівчину для шлюбу. Тому Оксана спочатку запідозрила, що це може бути якийсь розіграш.

Підхід Олександра був прямим. Замість того, щоб доглядати чи знайомитися з кожною жінкою окремо, він створив масовий чат, запрошуючи потенційних наречених розглянути його пропозицію.

Фотографія його профілю здалася застарілою, що вкотре змусило Оксану засумніватися у її справжності. У той час як багато жінок покинули чат, вважаючи цю ситуацію абсурдною, деякі залишилися з цікавості.

Хтось навіть із гумором коментували незвичайний “квест”, у якому вони опинилися. Чат вирізнявся унікальною динамікою, оскільки Олександр постійно додавав нових потенційних наречених у міру того, як інші йшли.

Коли його запитали про його наміри та методи, Олександр описав триетапний процес: опитування, за яким слідує відеодзвінок, а потім особисті зустрічі, кульмінацією яких є пропозиція руки та серця до певної дати. Настільки структурований підхід здавався багатьом вкрай абсурдним, що призвело до їхнього швидкого покидання чату.

Однак Олександра, здавалося, це не збентежило. Пізніше він перейменував чат в “Давай одружимося”, докладно описавши свої досягнення та переваги в описі.

Незважаючи на критику і недовіру з боку учасниць, кілька жінок все ж таки вступили з ним у контакт, виявивши інтерес до його нетрадиційного процесу підбору партнерів.

На подив Оксани, деякі жінки щиро розглядали пропозицію Олександра, що спонукало її вийти з чату та заблокувати його. Уся ця ситуація піднімає питання про сучасну динаміку знайомств і про те, як далеко люди можуть зайти у своїх пошуках кохання. Як вам здається: чи приведе нетрадиційний підхід Олександра до бажаних результатів?