«Я хочу, щоб ти провів час з іншою жiнкою» – заявила мені дружина! Тoго вечора я повів її у кафе. Дружина залишилася вдома. Через два дні мені прийшла квитанція з кафе, де ми з вечеряли

Ми з дружиною були разом уже понад 12 років і тут вона мені заявляє: «Я хочу, щоб ти провів час з іншою жінкою, яка тебе кохає не менше, ніж я!».

Звичайно, вона мала на увазі мою маму. Я рідко її бачу, тому що багато працюю, а весь вільний час приділяю дружині та двом дітям.

Після роботи я зателефонував її.

– Сину, щось сталось? Чому ти так пізно дзвониш? – спитала схвuльовано мама.

– Нічого, не переживай, мамо. Я просто хотів тебе запросити у кіно, а потім на вечерю у ресторан. Підеш зі мною?

– Так, звичайно, я дуже хотіла б провести з тобою час. – відповіла мама з радістю. Напевне, для неї такі зустрічі дуже важливі, адже тато пoмeр ще 10 років тому, а крім своїх подруг та нашої сім’ї вона ні з ким не спілкується.

У п’ятницю після роботи я заїхав, щоб забрати її. Вона сіла у машину у красивому платті, волосся було закручене у локони, а на лиці виднівся легкий макіяж.

– Всі мої подруги заздрять тому, що я з сином їду у кіно, а потім у кафе.– сказала вона і мило хіхікала.

Спочатку ми сходили на старе кіно. Вона була під глибоким враженням від сучасних технології та фільм її дуже сподобався. Потім ми пішли у затишну кав’ярню. Весь цей час вона тримала мене за руки й складалося враження, ніби вона перша леді країни.

Коли ми сіли за стіл, то я почав читати її меню. Коли я підняв голову, то побачив, що вона стирала поодиноку сльoзу хустинкою.

– Пам’ятаєш, як ти був маленький, то тобі читала мені я, або тато? – спитала вона, а я кивнув.

Далі наша розмова пішла, як по маслу. Ми дуже довго говорили, ділилися чимось особuстим та згадували минуле. Це було чимось більшим, ніж звичайна сімейна вечеря.

Після цього я завіз її додому та вона запросила мене на друге таке ж побачення і я погодився.

– Як вечеря з мамою? – запитала дружина, коли я приїхав додому.

– Знаєш, це найкраще, що було між нами двома за останні роки, тому ми вирішили це повторити!

Після цього «побачення» пройшло декілька днів і моя мама пoмepла від інcyльту Це сталось так швидко, що ми всі навіть не встигли отямитися.

Через два дні мені прийшла квитанція з кафе, де ми з мамою вечеряли: «Синку, я оплатила вечерю на двох у цьому ж кафе.

Я… Я не знаю, чи вийде мені повечеряти з тобою, але впевнена, що якщо що Вероніка мене підмінить. Остання наша вечеря була чимось більшим, ніж вечерею. Я люблю тебе, синку!»

КІНЕЦЬ.