Ось ніколи б не подумав, що після 14 років шлюбу з коханою дружиною опинюся в подібній ситуації. Нині все згадується як страшний сон, і свою історію я вже навіть розповідаю з гумором, адже все минуло та переболіло.

Зустрілися ми з Катькою на весіллі у мого найкращого друга. Вона була подружкою нареченої – жвава і симпатична дівчинка, що завоювала моє серце.

Найзапальніша подружка нареченої привернула увагу багатьох хлопців на весіллі, проте я виявився наполегливішим, і Катька віддала перевагу мені.

За кілька місяців наших побачень виявилося, що вона чекає дитину від мене. Я був закоханий у неї й одразу ж узяв відповідальність за наші зустрічі, зробивши їй пропозицію. Вона погодилася, і ми зіграли весілля. Загалом, все як годиться.

Жили добре, виховували доньку, яка росла розумницею та красунею. Всі завжди казали, що вона татова дочка, і це мене, звичайно ж, тішило. Ну а кохання дочки гріло мені серце. З Катею, як і в будь-якій родині, бували невеликі сварки, але тим солодші були наші примирення. Ходити наліво мене ніколи не тягнуло, і про це навіть не думав.

Я любив дружину, і мені її було достатньо в усіх відношеннях. Тому й у голову не могла спасти думка про те, що моя Катя може мені зраджувати. Ось у такому безхмарному та щасливому шлюбі, як мені здавалося ми й прожили 14 років.

Я працював на заводі вже не перший рік, зміни були як денні, так і нічні. І ось, вкотре я вирушив у нічну зміну. На заводі у цей час працював стажист, який був прикріплений за мною.

Хлопець був тямущий і схоплював на льоту. Він швидко зрозумів всі тонкощі роботи, відповідально виконував поставлені завдання і робив навіть більше, ніж від нього вимагалося. Зробивши черговий обхід територією, прийшли з ним погрітися у побутову кімнату та попити чайку. Після вуличного морозного повітря у теплій кімнаті трохи розморило.

– Ось, зараз би до милої, та під бік у теплу постіль, – мрійливо промовив я вголос свої думки.

— Так що ж Семен Сергійовичу, їдьте, — відповів хлопець. — адже я впораюся, ви ж самі бачите, у мене непогано виходить. Та й до того ж сьогодні за планом тільки один обхід залишився, та й той під ранок.

Думка про те, що я можу порадувати милу і через пів години опинитися в затишній теплій постелі, мене підбадьорила. До того ж роботу ми справді всю виконали, і в найближчі кілька годин просто сидітимемо на рації.

На своє лихо чи на щастя, я погодився на пропозицію хлопця і вирушив додому. Надворі стояла рання весна, ночами ще було свіжо та морозно.

І ось через пів години шляху я вже був удома. Хвіртка була прикрита, але не закрита на замок. Мене це трохи збентежило, а коли я помітив, що в літній кухні, що стоїть окремо від будинку, горить світло, то моє хвилювання зросло.

Адже я точно пам’ятав, що коли я вирушав на роботу, ні в яких господарських будівлях світло не горіло. Я завжди сам особисто все вимикав і закривав хвіртку на ключ. Так вирушаючи на роботу, я був впевнений, що мої дівчатка в повній безпеці.

У кожному кроці на шляху до будинку моя тривога зростала. Я в хаті світло не побачив. Я схопив палицю від лопати, що стояла біля ґанку, і подався до літньої кухні. Вирішив підперти двері зовні, потім зазирнути в щілину, дізнатися, що ж там відбувається. Чи варто говорити, які думки роїлися у моїй голові.

І те, що я побачив, для мене виявилося цілковитою несподіванкою. «Моя дорога Катюша, була з якимсь чоловіком!» – мене як обухом по голові шибнуло. Кілька хвилин я стояв ні живий ні мертвий. Як таке взагалі можливе? Зітхання, охи – невірної дружини вивели мене із заціпеніння. Я постукав голубком у віконце.

Треба було бачити, які ж у них були обличчя, спотворені жахом та здивуванням. Я вже й не пам’ятаю всіх подробиць того, що відбувалося, але коханці підскочили, підхопили одяг і спробували вибігти у двері. Але двері були підперті зовні. Вони дивилися на мене, а я показав їм жест, провів пальцем по шиї й попрямував до дверей. Поки я відчиняв двері, обидва вже випорснули зі свого любовного гнізда через друге вікно, в чому мати народила, скакали по городу.

Я зайшов у будинок і подався до дочки. Вона тихо спала, і в мене на очі навернулися сльози. Вже після розмови з дочкою я намагався підібрати слова, щоб пояснити їй, куди поділася мама. Але дочка мене перервала і сказала, що вона знає. Вона сказала, що це далеко не вперше, коли до мами приходили чужі дядьки. Вона заплакала і сказала, що мама наказала їй нічого не казати.

Дружина не з’являлася кілька місяців, навіть не цікавилася життям дочки. Але одного разу все-таки з’явилася, вирішила, що згодом я її пробачу. Але ні я, ні дочка не захотіли приймати її назад, і ми вже давно віддали їй зібрані речі та побажали їй всього найкращого.

Через рік я познайомився з гарною жінкою, у якої теж є дочка, трохи молодша за мою. Всі три мої дівчинки чудово порозумілися, і тепер у мене нова міцна родина.

А колишня дружина так і змінює чоловіків і любовний марафон затягнувся вже на кілька років. Ці звістки я отримую при спілкуванні з її сестрою, яка є хрещеною нашої доньки. Як моя колишня докотилася до такого і як вистачило совісті кинути дитину, я, мабуть, ніколи не зрозумію.

КІНЕЦЬ.