Я дуже люблю свою матір, але вона все життя озирається назад і велике значення надає чужій думці. Так сталося з дружиною брата Олею. Мама настільки завзято намагалася зображати із себе ідеальну свекруху, що всі обов’язки по дому поклала на мене, свою дочку

Я дуже люблю свою матір, але вона все життя озирається назад і велике значення надає чужій думці. Так сталося з дружиною брата Олею. Мама настільки завзято намагалася зображати із себе ідеальну свекруху, що всі обов’язки по дому поклала на мене, свою дочку.

Я закінчую медичний університет і донедавна жила у квартирі разом із мамою та братом. У нас велика трикімнатна квартира, тож ніхто нікому не заважав, домашні обов’язки ми завжди ділили порівну. Але наша ідилія закінчилася, коли брат привів до будинку молоду дружину.

Ні, вся справа не в Олі, а в тому, як змінилася поведінка нашої мами після одруження сина.

Чесно кажучи, спочатку все йшло добре. Молодята допомагали прибиратися в будинку, скидалися на продукти та квартплату. Потім у мами ніби якийсь тумблер усередині клацнув. Можна подумати, що її покликали взяти участь у конкурсі «на найкращу свекруху». Спочатку мама заборонила Олі мити підлогу у квартирі, а потім і посуд.

– У вас, молодих, є справи важливіші – говорила невістці свекруха, а потім кликала мене перемити цей посуд. Мабуть, моя молодість не вимагала часу ні на цікаві справи, ні на сесію, до якої я готувалася.

Брати гроші на продукти та комунальні послуги у молодої сім’ї мама теж перестала. Коли я запитала, чому, то у відповідь почула:

– Твій брат збирає на первинний внесок за квартиру. Не можна ж у нього останніх грошей відбирати.

Але через пів року після того, як «ідеальна свекруха» звалила все на свої плечі, вона почала стогнати. Мама підрахувала, що її зарплати на всі потреби не вистачає. Але замість того, щоб звернутися до брата та його дружини, яких вона годувала, мама прийшла до мене.

– Ну що, ти коли на роботу влаштовуватись збираєшся? Довго ще сидітимеш на моїй шиї? – Звернулася до мене мати.
Я в цей час читала підручник і їла бутерброд. Зрештою, я мало не вдавилася шматком.

– Мамо, ти ж знаєш, що в мене іспити на носі. Щойно здам сесію, зможу і на роботу влаштуватися. Тим більше практики у мене багато, потерпи трохи – відповіла я.

– Я поки дочекаюсь закінчення твоєї сесії, мені самій лікар знадобиться. Не могла автоматом здати?

– На медичному факультеті жодних автоматів не ставлять, я вже тобі казала. А якщо тобі гроші потрібні, то чому ти до брата не звернешся? Вони з Олею більше продуктів з’їдають, ніж я.

Після цих слів у мами аж пара з вух пішла. Вона мені пів години розповідала про те, як мене годувала, напувала і виховувала, а я, невдячна, нічого не оцінила. Я зрозуміла, що такі сцени тепер стануть регулярними. Мама хотіла виглядати доброю в очах невістки, а на мої почуття їй було начхати.

Через годину я разом із підручниками та одягом, що попалася мені на очі, вийшла в під’їзд. Пояснювати щось матері я не хотіла. Та й навіщо? Останнім часом вона бачить у мені лише статтю видатків. Ну, нехай тепер підрахує, хто з’їдає її зарплату.

Я зателефонувала подрузі, і вона погодилася мені дати притулок. Можливо, ми знайдемо квартиру трохи більшу і зніматимемо її навпіл. У мамину хату я повертатися не збираюся. Краще я харчуватимуся лише макаронами, ніж вислуховуватиму гидоту на свою адресу.

Нехай тепер хоч цілодобово робить із себе ідеальну свекруху, мені все одно.


КІНЕЦЬ.