З батьками мого зятя я бачилася всього кілька разів – один раз ми зустрічалися до весілля, щоб обговорити всі деталі, потім на весіллі наших дітей, і потім я приїхала ще на хрестини нашого онука.

Так що, можна сказати, я взагалі не знала цих людей. Та я цим не переймалася, бо не вважала за потрібне якось зближатися з сватами, головне, щоб дітям нашим добре було.

Я заробітчанка, вже 16 років в Італії працюю. Сама я родом з села, донька у мене одна.

Юля не захотіла жити в селі, хоча у нас великий будинок, і гарне, курортне село. Донька сказала, що не бачить вдома перспектив для себе, і хоче в місті залишитися.

Ми з чоловіком порадилися, і вирішили, що купимо доньці квартиру в обласному центрі.

Коли вже все було готово, квартира куплена, ремонт зроблений, донька оголосила, що виходить заміж.

Я зраділа, приїхала додому, ми зустрілися з майбутніми сватами, щоб обговорити деталі весілля. І тут на мене чекав сюрприз – сваха мені сказала, що у них грошей на весілля немає, а якщо моя донька хоче весілля, то я маю сама все оплатити.

Щоб не псувати стосунки з сватами, я зробила весілля повністю за свій кошт, вручила молодятам ключі від квартири, і поїхала назад в Італію.

Приїхала через рік, щоб відсвяткувати народження онука. В деталі не вникала, від себе купила малюку все, що треба. То лише потім донька мені зізналася, що інша бабуся з дідусем приїхали з пустими руками.

Я і на цей факт не звернула увагу, і знову ж таки, заради миру і спокою в родині.

Та нещодавно я таки зіпсувала стосунки з сватами, бо зрозуміла, що якщо і далі так буде продовжуватися, то свати нам на голову вилізуть.

Як я уже сказала, у нас село мальовниче, в курортному районі, і тому до нас приїжджає багато туристів.

Мій чоловік живе сам в нашому великому будинку, тому часто він бере до нас туристів, і ми з того теж маємо непоганий прибуток.

На початку листопада мені зателефонувала сваха, і сказала, що хоче до нас приїхати на кілька днів, адже в її чоловіка день народження, і вони таким чином його відсвяткують, разом з нами.

Ми вже не брали туристів, і забронювали сватам кімнату на тиждень, вирішили, що цього буде достатньо. Сваха ще попросила забронювати на вечір місцевий ресторан, мовляв, посидимо душевно в родинному колі.

Я якраз приїхала з Італії у відпустку. Дітей ми теж покликали.

Все було гарно, ми приймали сватів у своєму домі як найдорожчих гостей. Вони не платили нам ні за проживання, ні за харчування, ми все купували за свій кошт, і витратили, до речі, чимало.

Все сталося в ресторані. Ми добре посиділи, нас було шестеро: я, мій чоловік, сваха з сватом і донька з зятем. Принесли нам рахунок на 10 тисяч гривень. Сваха сидить, на мене дивиться. Офіціант теж. Оскільки я бронювала зал, то рахунок він дав мені.

Щоб не привертати до нас зайву увагу, я все оплатила сама. Але сподівалася, що свати мені все повернуть, адже по суті ми святкували день народження свата, і навіть всі з подарунками прийшли.

Та сваха навіть не думала мені нічого повертати. Напевно, вона вирішила, що якщо я з Італії приїхала, то можу собі дозволити сипати грошима наліво і направо.

Я всю ніч не спала, думала, чи варто починати з сватами цю розмову про повернення грошей, адже мені їхній приїзд вилився в чималу копійочку.

На розмову я таки наважилася, запитала, як сваха збирається мені повертати ці 10 тисяч – готівкою, чи скине на карту.

Сваха дуже на мене образилася через ці гроші. Відразу зібралася, і сказала, що вони з чоловіком додому повертаються, якщо їм тут не раді.

Своєму синові вона про нас такого наговорила, що тепер і зять на мене ображається. При цьому, гроші вони нам так і не повернули.

Скільки я в голові не прокручую цю ситуацію, ніяк не можу зрозуміти, що я зробила не так?

КІНЕЦЬ.