Валя завжди вважала себе коханою дочкою своєї матері, але одного разу дізналася дещо, що кардинально змінило її погляд на сімейні стосунки. Все почалося з того дня, коли її мати оголосила про своє рішення залишити все своє майно племінниці Ані. «Мамо, чому ти це робиш?

Я ж твоя дочка!» – Вигукнула Валя , коли мати повідомила їй новини. «Люба, ти живеш у достатку. Ти заміжня за успішним бізнесменом, у тебе немає фінансових турбот. А твоя кузина Аня… Вона виросла у злиднях і зараз

теж переживає важкі часи», – спокійно пояснила мати. Валя була вражена. Вона не могла зрозуміти, чому мати робить таку перевагу.

Валя завжди думала, що її матеріальне благополуччя не вплине на стосунки із сім’єю. «Але це несправедливо. Я теж твоя родичка», – заперечила Валя, відчуваючи, як у грудях закипає образа.

Її мати зітхнула. «Я просто хочу допомогти тим, хто цього справді потребує. Мені здається, що так правильно». Валя зрозуміла, що її мати вже ухвалила рішення. Вона відчувала себе зрадженою,

але згодом почала усвідомлювати, що мама дійсно виходила з почуття обов’язку та бажання допомогти тим, хто цього потребує більше.

З гіркотою в серці, але згодом Валя змирилася з рішенням матері. Вона зрозуміла, що добробут і багатство – не завжди ключ до щастя, і що іноді найцінніше, що можна дати іншій людині, – це підтримка та допомога у скрутну хвилину.

Хоча Валя остаточно не погодилася з рішенням матері, але тепер вона поважала його. У глибині душі вона знала, що справжня сім’я – це не тільки кровний зв’язок, а й здатність підтримувати один одного в будь-якій ситуації.

КІНЕЦЬ.