Під час звичайного візиту в гості до моєї матері я попросила чаю, але дізналася, що його немає.

Це здалося мені дивним, і, зазирнувши в холодильник, я виявила разючу порожнечу: лише кілька основних продуктів, та й холодильник був вимкнений.

Моя мати пояснила, що моя сестра Галина, яка жила з нею, наполягала на крайній ощадливості, щоб нагромадити собі на будинок.

Галина та її небагатий чоловік переїхали до моєї матері, працюючи не покладаючи рук і заощаджуючи кожну копійку.

Я завжди критично ставилася до такої надмірної економії, але того дня, побачивши стан кухні моєї матері, я була глибоко стурбована.

Незважаючи на свою зарплату та пенсію, моя мама жертвувала своїм комфортом, щоб допомогти Галині накопичити на власний будинок. Я негайно пішла в магазин, накупила продукти і приготувала їжу, одночасно вмовляючи її не бути такою суворою із собою.

Однак під час мого наступного візиту я виявила, що все повернулося на свої місця.

Моя мама, як і раніше, жила дуже скромно, і, схоже, вона поділилася їжею, яку я приносила, з Галиною та її чоловіком. Коли я поговорила про це з Галиною, вона відмахнулася від моїх побоювань, заявивши, що у них все гаразд.

Розриваючись між несхваленням мого чоловіка з приводу моєї фінансової підтримки та становища моєї матері, я почуваюся безпорадною.

Мій чоловік стверджує, що я не зобов’язана забезпечувати Галину та її чоловіка, але мені нестерпна думка про те, що моя мати живе за таких умов.

Я в розгубленості, щосили намагаючись знайти баланс між допомогою моїй матері і підтриманням миру в моїй сім’ї. Чи можливо добитися і того, і іншого?