Подружжя Люба та Віктор, які часто сварилися через дрібниці, спонтанно вирішили розлучитися.

Розбіжності були різні: від плям зубної пасти до дверей, що зачинилися, і врешті-решт Віктор запропонував їм розірвати шлюб.

Вони домовилися полюбовно, вирішивши, що Віктор залишить їхню спільно нажиту квартиру.

Головною проблемою став розділ колекції заповітного антикварного посуду, придбаного п’ять років тому.

Кожен предмет мав сентиментальну цінність, що робило поділ непростим завданням.

У ході обговорення увага була звернена на важку кришталеву вазу, подаровану тіткою Віктора на весілля.

Під час суперечки про вазу Люба випадково впустила її, і вона розбилася вщент.

Ця подія зненацька підняла їм настрій.

Посміявшись разом, вони зрозуміли, що їхні проблеми є банальними.

Люба зізналася,

що не хоче розлучатися, і Віктор погодився з нею, запропонувавши зберегти сім’ю.

Розбита ваза символізувала закінчення їхніх дрібних суперечок, змусивши переглянути свої стосунки та задуматися про дитину.

Сварки зменшились, але старі звички залишилися, символізуючи пережитки минулих конфліктів.

КІНЕЦЬ.