Ти одразу поділив наші домашні обов’язки , по принципу чоловік заробляє, а дружина підтримує домашнє вогнище. Тільки от грошей завжди не вистачало, а працювати більше або шукати підробіток, ти не хотів. Тому, я з немовлям на руках почала брати підробітки: ночами писала статті для місцевих газет. А до цього всього, на мені були всі домашні обов’язки.
Привіт, коханий. Знаєш, ніколи не думала, що напишу такого листа . А я дуже втомилася.
10 років тому, у нас все починалося дуже красиво. Я красива молода дівчина вийшла заміж за чоловіка у формі. Мені, чомусь, тоді здавалося , що тільки одне слово «військовий» автоматично означає «сильний, надійний і відповідальний». Проте, вже після перших місяців спільного життя я переконалася у протилежному. Я зрозуміла, що за нашу сім’ю повністю відповідаю я.
Про розлучення я тоді навіть не думала. Адже ми так кохали одне одного. А я? А я нічого, впораюся. Я сильна.
Ти одразу поділив наші домашні обов’язки , по принципу чоловік заробляє, а дружина підтримує домашнє вогнище. Тільки от грошей завжди не вистачало, а працювати більше або шукати підробіток, ти не хотів. Тому, я з немовлям на руках почала брати підробітки: ночами писала статті для місцевих газет. А до цього всього, на мені були всі домашні обов’язки.
Вибач, рідний, але в такому режимі дня, я просто не могла витворяти в ліжку африканські пристрасті. Мій день завжди починався о 6:00 з підйомом дитини, а закінчувався близько 00:00 здачею робочих звітів в газету. Тому, я не хотіла забирати в себе дорогоцінний час, а просто хотіла спати. В іншому випадку, я просто не змогла б нормально функціонувати.
Тому, вибач мене, але я перегоріла. Я змучилась . Проходив час, ти звільнився з військової служби та влаштувався в офіс.
Але в нашій родині все залишилось по старому: я працювала вже повний день, готувала їсти, прала, прибирала, водила дитину в школу і на гуртки. Та я навіть керувала бригадою робітників, коли у нас вдома робили ремонт.
А коли я ходила на стрижку чи манікюр, ти ще й казав , для чого на це гроші витрачати.
А знаєш, що було останньою краплею? Твоє велике бажання завести собаку. Ти хотів купити лабрадора, а я прекрасно розуміла, що доглядати за ним буду змушена я.
Нам обом було погано разом. Ти теж розумів, що наш шлюб розвалюється, але завжди казав, що так живуть усі й не варто робити з себе жерву. А я не хотіла так жити. Тому, все ж таки наважилась на розлучення.
Я знаю, що ти ніколи не прочитаєш цього листа. Адже ми з тобою тепер вільнілюди і вже місяць як розлучені. Але мені потрібно було виговоритись.
Зараз, коли ми з сином живемо окремо, я і надалі сильна. Проте, тепер мені набагато легше і спокійніше.
КІНЕЦЬ.