Андрій давно вже втомився від безперервних питань його сім’ї про те, коли він нарешті одружиться. Він був впевненим холостяком, але його батьки та родичі постійно тиснули на нього, бажаючи бачити його у шлюбі.

Одного вечора, перебуваючи у відчаї, Андрій звернувся по допомогу до своєї давньої подруги Олени. “Олено, мені потрібна твоя допомога”, – сказав він.

“Допоможи мені переконати мою сім’ю, що в мене є дівчина. Прикинься моєю обраницею на один вечір.” Олена, завжди готова допомогти другові, погодилася.

“Добре, Андрію, я зроблю це заради тебе. Але тільки на один раз,” – відповіла вона з усмішкою.

Коли настав день театрального знайомства, Олена увійшла до ролі обраниці Андрія з несподіваною переконливістю. Вона говорила про свої почуття до Андрія так щиро, що його батьки були повністю підкорені.

“Ти знайшов чудову дівчину, Андрію,” – з усмішкою сказала його мати. Андрій та Олена обмінювалися поглядами, розуміючи, що їхній план спрацював.

Але протягом вечора щось мінялося. Моменти їх “удавання” почали здаватися їм напрочуд природними. Після вечора, коли вони залишилися наодинці, Андрій сказав: “Олено, це було… дивно, але… чомусь все здається правильним і логічним “.

Олена подивилася на нього, її погляд був глибокий і задумливий. “Знаєш, Андрію, я теж так відчуваю. Ми завжди були такі близькі…

Може, це знак?” Ці слова були початком їхньої нової історії. Андрій та Олена, які довгі роки були просто друзями, зрозуміли, що їхні стосунки можуть бути чимось більшим.

Вони почали зустрічатися насправді, і незабаром їх вдавання перетворилося на справжнє кохання. Історія Андрія та Олени стала яскравим прикладом того, як іноді найнесподіваніші обставини можуть відкрити дорогу до справжніх почуттів.

КІНЕЦЬ.