Дарина чекала на учня. Вона за освітою педагог, але працювати у школі не змогла. А ось репетиторство – це її. Старшокласники, які десять років маялися різними нісенітницями, а в одинадцятому класі раптом вирішують вступати до вузу. І батьки не шкодують грошей на репетитора. Цим і займалася Дарина. Робота не легка, але прибуткова. Учень затримувався.

У двері подзвонили. Дарина відчинила двері, до квартири, можна сказати, влетіла жінка у віці. Здивована Дарина дивилася, як жінка копається у своїй сумці. Нарешті, жінка дістала важкий конверт і засунула його до рук Дарини:

– Ось, візьми, у мене більше нема.

Дарина заглянула до конверта, там була пристойна пачка грошей:

– Що це? Навіщо?

– Дай йому спокій! – приречено сказала жінка.

– Кому? – не розуміла Дарина.

– Розумієш, ти руйнуєш сім’ю. Навіщо він тобі? – заплакала жінка.

Ось тоді Дарина зрозуміла, що мова про Максима. З Максимом вони познайомились рік тому. Коли почалися стосунки, Максим зізнався, що одружений. Одружився по молодості, дружина старша за нього. Має двох своїх дітей, а Максиму вона народжувати не хоче. Він би покинув її, але дітей шкода.

Жінка щось говорила і говорила Дарині, а Дарина думала: «Він казав, що дружина за нього старша, але вона ж йому в матері годиться. Якщо вже живеш із молодим, то відповідай. Вона ж недоглянута, навіть манікюру нема».

– Ну що, домовились? Дасиш йому спокій?

– Запитала жінка.

– Може, у вашого чоловіка спитати? – єхидно сказала Дарина.

– Якого чоловіка? Чоловіка мого давно не стало, – здивувалася жінка.

– Тоді кому я маю дати спокій, – у свою чергу, здивувалася Дарина.

– Сину моєму, Максиму, – жінка, мабуть, вирішила, що помилилася адресою і потяглася за конвертом. Дарина віддала їй конверт.

– А-а-а, то він ваш син, – засміялася Дарина.

– То може його спитати? Навіщо до мене прийшли?

– Відчепись від нього, у нього сім’я, діти.

– Жінка показала фото сім’ї сина і знову стала пхати конверт з грошима Дарині в руки. Але вона його не брала. На фото була весела родина, діти були схожі на Максима, видно було, навіть не придивляючись.

Дружина Максима – молоденька, мила жінка. Дарині раптом стало шкода матір Максима. Дружину Максима не шкода, дітей не шкода, а матір стало шкода.

Дарина з жінкою стояли обидві мовчки.

У двері знову подзвонили, прийшов учень. Дарина засунула конверт із грошима жінці в сумку і проводила у відчинені двері:

– Я вас зрозуміла.

Весь день Дарина думала про те, що сталося, а надвечір зрозуміла, що не потрібен їй цей Максим.

КІНЕЦЬ.