Моя старша сестра рано вийшла заміж, народила дитину і незабаром розлучилася. Мені на той час було всього 10 років, я не особливо вникала в їхні стосунки, але зараз розумію, що розписалися вони заради того, щоб дитина народилася в родині, а потім відразу після його народження, розлучилися.

Сестра повернулася знову додому до батьків з малесенькою донькою Олею. Я відразу ж до неї дуже прив’язалася, мені вона була схожа на ляльку. Сестра часто залишала племінницю на мене, пізніше, мені вже довіряли гуляти з нею на вулиці, поки вона спала в колясці. Автор: Іра

А після того, як сестра вийшла вдруге заміж, і залишила чотирирічну Олю у батьків, турбота про дівчинку повністю лягла на нас з мамою, тато на той час ще працював. Сестра поїхала з чоловіком жити в інше місто, пообіцявши забрати дочку, як тільки влаштується на новому місці, але чомусь не змогла або не захотіла це зробити, а коли народила ще одну дитину, то ми залишили будь-яку надію на це.

Мама дуже любила онуку, але все одно наполягала, щоб Олю забрали, і вона могла жити в повноцінній сім’ї зі своєю мамою і братом. Але сестра чи вже відвикла від неї, чи то її чоловік не захотів взяти до себе чужу дитину, але Оля так і залишилася жити з нами. Зате ми всі її любимо, намагаємося її розважати і радувати, особливо я.

Зараз племінниці вже 10 років, рівно стільки, скільки було мені, коли вона народилася. Дивлячись на неї, я не можу зрозуміти свою сестру, як можна було відмовитися від своєї дитини щоб догодити чоловікові.

Весь цей час про батька дитини ми нічого не знали, отримували аліменти і все, хоча нас він зовсім не цікавив. Але недавно він з’явився, сказав, що хоче Олю взяти до себе, так як у нього в родині немає дітей, і не буде, його дружині поставили такий діагноз.

Мої батьки в шoці від цього, вони дуже звикли до дівчинки, якби ж то її забирала мати, а то вона буде жити, можна сказати, з мачухою.

Племінниця теж відмовляється їхати з батьком, для неї він зовсім чужа людина, вона його взагалі бачить перший раз. Але треба віддати йому належне, він сказав, що насuльно забирати доньку не збирається, просто хотів поговорити, може нам з нею важко справлятися. Домовилися, що він буде приїжджати рідко, спілкуватися з нею буде, щоб знала, що у неї є батько. Хіба мало, що далі в житті буде.

Може, я багато не знаю з їх відносин, чому саме так вийшло тоді, але мені здається, що колишній чоловік моєї сестри, набагато порядніше, ніж вона. Вона навіть не подумала, даючи свою згоду, як її рідна дочка буде жити в родині з абсолютно незнайомими і чужими їй людьми.

КІНЕЦЬ.