Останнім часом я дуже часто думала, і не знала – писати сюди чи ні, уявляю зараз багато критики на мою адресу від інших, думаю люди будуть мене засуджувати, не зрозуміють мене.

Але ж повинна ж бути в житті хоча б якась справедливість! Ось прочитайте нашу історію, і, можливо, ви все зрозумієте, можливо дасте мені якусь пораду, адже я маю життя непросте. Я дуже сподіваюся, що, написавши сюди, зможу вирішити проблему, яка склалася.

Мій чоловік Юрко рано залишився без батьків, і його виховувала лише одна бабуся. Саме вона зробила все, щоб її онук добре навчався і вступив до інституту.

Згодом бабусі не стало, на жаль, коли мій майбутній чоловік був ще студентом, він і успадкував її однокімнатну її квартиру.

Після інституту Юрко багато працював, але на себе майже не витрачав грошей, просто збирав кожну копійку, дуже мріяв купити хороший автомобіль.

А згодом зустрів дівчину з дитиною від її першого шлюбу і одружився з нею.

Теща з тестем, коли побачили, що він спокійна і хороша людина, то зразу ж взяли його, як то кажуть, в повний оборот:

– Навіщо тобі машина та? Просто тільки подумай про ваше майбутнє. Невже ти хочеш свою сім’ю привести в цю маленьку однокімнатну квартиру, там же повернутися ніде? Давай ти її продасиш, докладеш свої гроші, які збирав ці роки, ми трішки додамо вам, скільки там тобі не вистачатиме, і буде вам трикімнатна квартира в новобудові!

Ну не був мій майбутній чоловік, на той час, юридично ознайомлений з усіма цими тонкощами, на жаль, та й молодий ще був, закоханий в ту жінку.

Одним словом, він погодився на все, що радили йому теща з тестем і йому дісталася половина частки квартири, а дочка тієї жінки була прописана у бабусі з дідусем, але жила разом з батьками.

Так вони прожили разом всього 4 роки. Спочатку все було у них досить таки добре, але потім покотилися суперечки і непорозуміння одні, згодом чоловік подав на розлучення.

А тут і родина не забарилася – теща з тестем сказали йому:

– Зроби по-чоловічому – залиш квартиру своїй сім’ї – дружині і дитині.

Але де чоловікові жити? Звичайно, він не пішов на таке і це зрозуміло, а став жити в одній з кімнат.

Щодня стала приходити теща з тестем, брат дружини. Влаштовувати суперечки, пропонували йому піти, або все одно жити йому тут буде недобре. Пропонували Юркові в обмін кімнату в гуртожитку, вона належала братові дружини, все одно він з батьками живе.

Чоловік намагався продати свою частину. Але, коли приходили якісь покупці оглядати його кімнату, там збиралася вся рідня дружини і казали, що не дадуть тим людям спокою тут, і жити вони тат не будуть.

Звісно, що людям таке не подобалося. А хто хоче жити в таких умовах? Хто має бажання купити собі такі проблеми за свої ж гроші?

Чоловік орендував поки квартиру, намагався знайти покупців або хоча б наймачів частини його квартири і знайшов таким чином мене.

Я жила з батьками і хотіла орендувати кімнату ближче до роботи. Побачила його дружину, вона мені відразу здалася поганою людиною, якоюсь злою, нещирою.

Але в мінусах треба знайти свої плюси, тоді й ми познайомилися з моїм чоловіком та стали жити з ним разом. Ось тоді і виникла ідея – розписатися і оселитися в його частці квартири.

Я дівчина не з боязкого десятка, хочу зазначити, себе в образу не дам, та й у мене є хороший брат, а він надійний мій захист, він моя опора і підтримка на все життя.

Але чоловік мій – дуже спокійна людина, ніколи нікому не перечить, на суперечки не йде, тому до цих пір не може вирішити питання зі своєю квартирою, а господарюють там його колишня дружина, теща і тесть. Але скільки можна мовчати?

Немає мети “вижити” колишню дружину з дитиною, але я хочу зробити все для того, щоб вони самі просили розміняти або продати квартиру. Нехай колишня дружина мого чоловіка на собі відчує, що таке пекло, яке вона влаштовувала своєму чоловікові в його ж власній квартирі.

І за яким правом він повинен залишати всю квартиру чужій дитині тільки тому, що він чоловік? І чому після бабусиної квартири мій чоловік повинен жити в гуртожитку? Невже я не права? У чоловіка теж має бути нормальне майбутнє та спокійне життя з дружиною і своїми власними дітками.

От тільки я не знаю, як це краще зробити, Багато думаю, а гарний план поки не виник. Як краще вчинити на моєму місці?

КІНЕЦЬ.