Хто з нас не замислювався про несправедливість цього світу ?! Ви відкриваєте душу людині, а вона вас зраджує. Ви дбаєте про когось, а він лізе вам на голову.

Чому ніхто не помічає і не цінує добрі справи? Люди просто закривають на них очі.

Чому за щире бажання допомогти можуть навіть плюнути в обличчя? Чим ви заслужили це? І чи повинні ви все ж робити добрі справи? Чи варто воно того?

Ця притча може відповісти на ваші запитання. Мудро і вірно!

«Одного разу в будинок мудрого старого прийшла молода жінка, котра, захлинаючись сльозами, розповіла йому свою історію.

— Я не знаю, як жити …, сказала вона тремтячим голосом. Все своє життя я ставилася до людей так, як хотіла, щоб вони ставилися до мене. Я була з ними щирою і чесною. Я намагалася допомогти, не чекаючи чогось натомість. Але у відповідь люди просто використовували мене, і насміхалися за моєю спиною. Мені дуже боляче, і я страшенно втомилася. Прошу вас, скажіть, що робити?

Мудрий чоловік терпляче вислухав її і сказав:

— Роздягніться і вийдіть голою на вулицю.

— Вибачте, але ви напевно жартуєте! – скрикнула вона. Якщо я вийду роздягнена, всі почнуть сміятися і знущатися з мене!

Мудрий чоловік раптово піднявся, відчинив двері і поклав дзеркало на стіл.

— Вам соромно вийти голою, але ви чомусь не боїтеся ходити з роздягненою душею! Вона у вас розкрита, як ці двері. Ви дозволяєте абсолютно всім заглядати туди! Але ж душа – це дзеркало і саме тому ми можемо побачити себе в душі інших людей. І якщо люди бачать в чеснотах відображення неподобства своїх вад, то намагаються оббрехати, принизити, образити вас. Не у кожного є мужність визнати, що хтось краще за нього.

— Що мені тоді робити? Як я можу змінити це, якщо від мене нічого не залежить?, – запитала вона.

— Ходімо зі мною. Я хочу показати вам дещо … Це мій сад. Протягом багатьох років в ньому цвітуть ці квіти, а я дбаю про них. Але вони б ніколи не розпустилися для того, хто не доглядав за ними.

І ви вчіться у природи. Подивіться на ці чудові квіти і робіть так, як вони, – відкривайте свою душу тільки хорошим людям. Уникайте тих, хто ламає ваші пелюстки і затуляє їх від сонця. Ці бур’яни ростуть краще квітів, і ви нічого не можете з цим вдіяти.

У світі багато бруду і зла. Але той, хто хоче, залишається чистим … Будьте чесні перед собою та іншими. Проте, пам’ятайте: не варто метати бісер перед свинями. Це не допоможе ні їм, ні вам ».

КІНЕЦЬ.